Наслідки скасування Указу № 436/95


29.01.2020

У листі від 20.11.2019 р. № 685/4/99-00-05-04-01-13 ДПСУ інформує про наслідки втрати чинності Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 20.06.1995 р. № 436/95. Надано відповіді на запитання щодо:

— можливості інкасації виручки відокремленими підрозділами підприємств до банку;

— часу формування Z-звіту РРО в разі цілодобового режиму роботи;

— наслідків для фізичних осіб — підприємців невідображення ними в книзі обліку доходів готівкової виручки, якщо наслідком цього не стане заниження суми доходу для цілей оподаткування, та щодо застосування до суб'єктів господарювання штрафних санкцій за порушення вимог Положення № 148.

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Лист

від 20.11.2019 р. № 685/4/99-00-05-04-01-13

Державна податкова служба України на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 28.10.2019 р. № 24080/0/2-19 щодо інформування про результати розгляду листа <...> про наслідки втрати чинності Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 20 червня 2019 року № 436/95 та згідно з компетенцією надає відповідну інформацію.

Указом Президента України «Про визнання такими, що витратили чинність, деяких указів Президента України» від 20 червня 2019 року № 418/2019 (далі — Указ № 418) визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 20 червня 2019 року № 436/95 (далі — Указ № 436).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні юридичними особами та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми власності, органами державної влади та місцевого самоврядування, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148 (далі — Положення № 148).

 

Щодо можливості інкасації виручки відокремленими підрозділами підприємств до банку

Пунктом 15 розділу II Положення № 148 визначено, що установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціального обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Згідно з абзацом третім п. 29 Положення № 148 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб'єктів господарювання, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

Щодо часу формування Z-звіту РРО в разі цілодобового режиму роботи

 

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

У п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі — Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» — це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог № 199), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

 

Щодо наслідків для фізичних осіб — підприємців невідображення ними в книзі обліку доходів готівкової виручки, якщо наслідком цього не стане заниження суми доходу для цілей оподаткування, та щодо застосування після набрання чинності Указом № 418 до суб'єктів господарювання штрафних санкцій за порушення вимог Положення № 148

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Оскільки згідно з Указом № 418 визнано таким, що втратив чинність, Указ № 436, контролюючі органи з дати набуття чинності Указом № 418 не мають повноважень застосовувати до суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) штрафні (фінансові) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.