Норма тривалості робочого часу на підприємстві з річним підсумованим обліком — Держпраці

20.08.2019


Обліковим періодом у разі звільнення працівника з підприємства з режимом річного підсумованого обліку буде фактично відпрацьований працівником час.

Держпраці у Кіровоградській області пояснює, як визначати норму тривалості робочого часу на підприємстві з річним підсумованим обліком у разі звільнення працівника.

Підставою для визначення норми тривалості робочого часу за підсумованого обліку робочого часу є стаття 61 КЗпП. Також можна керуватися Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу.


Відповідно до статті 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП).

Статтею 50 КЗпП визначена максимальна тривалість робочого часу, яка становить 40 годин на тиждень.

Водночас потрібно врахувати, що норма робочого часу на підприємствах згідно з галузевими угодами може бути меншою від максимальної тривалості робочого часу. В окремих галузевих угодах встановлюється більша тривалість робочого часу за підсумованого обліку робочого часу, однак максимальна тривалість щоденної роботи не має перевищувати 12 годин, а робочого тижня — 48 годин. Робота понад нормальну тривалість робочого часу в певні періоди може компенсуватися меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових днів відпочинку в межах облікового періоду.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50–53, 67 і 73 КЗпП (лист Мінсоцполітики).

Підсумований облік робочого часу кожного працівника ведеться за табелем виходу на роботу (типова форма № П-5) та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.

Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до п’яти годин і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня.

За підсумованого обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним і оплачують згідно зі статтею 106 КЗпП. Всі години надурочної роботи оплачуються в кінці облікового періоду.

Обліковий період встановлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком (лист Мінсоцполітики).

У разі запровадження на підприємстві річного підсумованого обліку робочого часу нюанси визначення нормативного часу у випадках прийняття або звільнення працівника визначаються у колдоговорі, галузевих (регіональних) угодах тощо.

Зареєструйтесь і отримуйте
безкоштовне електронне видання для бухгалтерів і кадровиків,

«Зарплата & Кадри»,

яке щовівторка читають 50 000 фахівців

Зареєструватись Дізнатись більше