Особливості надання листка непрацездатності сезонному працівнику


30.10.2020

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (абзац 4 частини другої ст. 22 Закону № 1105). Але слід встановити, чи є цей працівник таким, що зайнятий на сезонних роботах.

Сезонними працівниками, точніше працівниками, зайнятими на сезонних роботах, вважаються працівники, які працюють на роботах, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Тож щоб встановити, чи є працівник сезонним, слід звернутися до постанови КМУ від 28.03.1997 р. № 278 (далі — Постанова № 278).

До працівників, зайнятих на сезонних роботах, застосовується законодавство про тимчасових працівників. Останніми вважаються робітники і службовці, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а також для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), на строк до чотирьох місяців. Тимчасові трудові договори укладаються протягом усього року.

Трудовий договір, укладений для виконання сезонних робіт, є строковим трудовим договором, який може укладатися на строк не більше шести місяців і не може перевищувати тривалості сезону. Якщо тривалість сезонних робіт перевищує шість місяців, із працівниками укладаються звичайні строкові трудові договори.

Трудовий договір на сезонні роботи вважатиметься сезонним, якщо такі роботи одночасно матимуть дві ознаки:

  • вони не можуть виконуватись протягом повного року, а тривають протягом певного періоду, залежно від природних та кліматичних умов;
  • відповідні галузі та види робіт, на які приймають працівників, належать до сезонних і містяться у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою № 278.

У Списку сезонних робіт і сезонних галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонних робіт. У зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також їх тривалість, дати початку та закінчення таких робіт підприємствам доцільно встановлювати в колективному договорі або іншому локальному нормативному документі.

Щоб трудовий договір було визначено сезонним, роботи за ним повинні виконуватися протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Наприклад, у наказі підприємства про прийняття на роботу працівників виноградної бригади зазначено, що вони приймаються «на період сезону вирощування винограду». Роботи на виноградниках на підприємстві тривають з березня по листопад — тобто впродовж дев’яти місяців на рік. Таким чином, незважаючи на те, що роботи у виноградарстві віднесено до сезонних робіт, у наказі про прийняття на роботу міститься поняття «на період сезонних робіт», зазначений трудовий договір не можна вважати сезонним, а працівник, зайнятий на цих роботах, не є сезонним працівником. Цей договір є звичайним строковим трудовим договором, на який не поширюється дія Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 р. № 310-ІХ і який укладений на період виконання певної роботи, оскільки через специфіку вирощування винограду неможливо заздалегідь визначити строк, необхідний для виконання робіт, передбачених угодою сторін. Тому допомога по тимчасовій непрацездатності зазначеному працівнику має надаватися на загальних підставах.

 

За інформацією Головного управління Держпраці в Одеській області

 

 


◦ Офіційні роз’яснення
◦ Соціальне страхування
◦ Тимчасова непрацездатність
◦ Листок непрацездатності