Розрізняють неповний робочий день і неповний робочий тиждень, нагадують в Управлінні Держпраці у Кіровоградській області. За неповного робочого дня працівник щодня працює меншу кількість часу, ніж це передбачено графіком або правилами внутрішнього трудового розпорядку: наприклад, не вісім годин, а чотири. За неповного робочого тижня замість скорочення тривалості робочого дня може бути скорочено кількість робочих днів протягом тижня. Зокрема, може бути обумовлено угодою роботу через день тощо.
Система праці за умов неповного робочого часу характеризується такими ознаками:
- працівник зайнятий на роботі лише частину робочого часу й оплата його праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від кількості виробленої продукції;
- тривалість робочого часу для осіб, яких наймають на роботу з режимом неповного робочого дня або неповного робочого тижня, встановлюється власником за згодою з працівником;
- для працівників, зайнятих протягом неповного робочого часу, робота є постійною.
Роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий час за заявами таких категорій працівників: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю віком до 16 років, у тому числі ту, яка перебуває під опікою; жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку.
Крім цього, робота на умовах неповного робочого часу може встановлюватися для пенсіонерів, осіб з інвалідністю, інших осіб, які за станом здоров'я не можуть працювати протягом повного робочого дня. При цьому тривалість щоденної роботи, як правило, не може бути меншою ніж 4 години, а робочого тижня — 20–24 години відповідно за 5- і 6-денного робочого тижня. Згода на роботу за умов неповного робочого часу оформлюється наказом.
Робота за умов неповного робочого часу не призводить до обмежень трудових прав працівників, зокрема не обмежує їхніх прав на щорічну відпустку такої самої тривалості, як і в разі роботи з нормальною тривалістю робочого часу, не змінює узвичаєного порядку нарахування виробничого стажу, виплат, допомог по соціальному страхуванню.
У деяких ситуаціях, як виняток, може запроваджуватися ненормований робочий день. Відмінність ненормованого робочого дня від нормованого полягає в тому, що для працівників із ненормованим робочим днем мірою праці поряд із тривалістю робочого часу є також коло й обсяг обов'язків, що покладаються на них.
Ненормований робочий день є однією з умов праці деяких категорій працівників, робота яких у зв'язку зі специфікою та характером їхньої праці не завжди вкладається в рамки нормального робочого дня. Ненормований робочий день може встановлюватися для осіб адміністративного, управлінського, технічного й господарського персоналу, робота яких не піддається обліку за часом (агенти, консультанти, інструктори тощо); для працівників, які розподіляють час для роботи на свій розсуд; для працівників, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості.
Підставою для віднесення працівників до категорії осіб із ненормованим робочим днем на підприємствах (в організаціях і установах) є відповідні списки посад та професій, що затверджуються під час укладання колективного договору і є додатком до нього.
Компенсацією за роботу понад нормальну її тривалість для таких працівників може бути надання додаткової відпустки, тривалість якої встановлюється колективним договором.