Особливості трудових відносин з керівниками


02.02.2021

Головне | Державний центр зайнятостіДержавний центр зайнятості звернув увагу на нюанси регулювання праці керівників підприємств, установ і організацій.

1. Допускається укладення з керівниками контракту або цивільно-правового договору

Керівників можна наймати шляхом укладення контракту. Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України в разі наймання керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк наймання, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови наймання за погодженням сторін. Законодавство встановлює типові форми контрактів. Зокрема, типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою КМУ № 597. Фахівці наголошують на необхідності видання наказу (розпорядження) про прийняття директора на роботу за трудовим договором (контрактом). З посадовими особами органів акціонерного товариства може укладатися не лише трудовий договір чи контракт, а й цивільно-правовий договір (ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства»).

 

2. Можливість залучення керівників до роботи на умовах ненормованого робочого дня

Керівники є особами, праця яких не піддається точному обліку в часі і які розподіляють час для роботи на свій розсуд. Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Докладніше це питання розглядається у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.1997 р. № 7. Залучення директора до роботи на умовах ненормованого робочого дня буде законним, якщо відповідна посада міститься у списку посад працівників з ненормованим робочим днем, що міститься в додатку до колективного договору.

 

3. Особливості матеріальної відповідальності керівників

За шкоду, заподіяну підприємству під час виконання трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП). Відповідальність за не одержаний підприємством прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами (ст. 130 КЗпП). Керівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, якщо вони винні у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць (за умов, перелічених у п. 9 частини першої ст. 134 КЗпП). Водночас підзаконним актом радянських часів (Переліком посад і робіт, з якими може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність, наведеним у додатку 1 до постанови від 28.12.1977 р. № 447/24) директора не віднесено до осіб, з якими можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність згідно зі ст. 135-1 КЗпП. Проте якщо директору в установленому порядку (відповідно до посадової інструкції, наказу) передбачається розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт видами робіт, пов’язаними зі збереженням, обробкою, продажем, перевезенням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей, то з ним може бути укладений договір, відповідно до якого працівник несе матеріальну відповідальність.

 

4. Законодавством визначено діяльність, несумісну з посадою керівників

Керівники державних підприємств, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності). Це передбачено п. 4 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженогои наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 43. Положення, спрямовані на недопущення недобросовісної конкуренції, містить ст. 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон про ТОВ). Зокрема, членам виконавчого органу товариства не можна без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства здійснювати господарську діяльність як фізична особа — підприємець у сфері діяльності товариства або бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

 

5. Передбачено додаткові підстави і спрощений порядок звільнення керівників

На вимогу профспілки роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (ст. 45 КЗпП). Додатковою підставою для звільнення керівників підприємств та деяких інших посадових осіб є одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п. 1 частини першої ст. 41 КЗпП). Окрім того, п. 5 частини першої ст. 41 КЗпП дозволяє розірвати трудовий договір з ініціативи  роботодавця в разі припинення повноважень посадових осіб. Таке звільнення можливе без вини працівника, проте йому має бути виплачено вихідну допомогу в розмірі не менше 6-місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Звільнення керівника підприємства (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, а також інших посадовців допускається без згоди профспілки (ст. 43-1 КЗпП). Порушення членами виконавчого органу товариства обов’язків, визначених ст. 40 Закону про ТОВ, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.

 


◦ Трудовi вiдносини
◦ Трудові відносини з керівником
ДЕМО ДОСТУП