Фонд соціального страхування України розмістив роз’яснення Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з питань контролю за обґрунтованістю видачі (продовження) листків непрацездатності.
Підставою для призначення матеріального забезпечення є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, що передбачено вимогами частини першої ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (далі — Закон № 1105).
Відповідно до частини третьої ст. 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія із соціального страхування не тільки здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, а й також приймає рішення про відмову в його призначенні та розглядає підставу і правильність видачі листка непрацездатності, заповнення всіх необхідних граф документа, наявність виправлень.
1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
2. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455 та Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом МОЗ України від 09.04.2008 р. № 189.
Порядок заповнення листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом МОЗ України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.
Комісія із соціального страхування має право повернути листок непрацездатності на доопрацювання в заклади охорони здоров’я, якщо той був виданий з порушеннями діючих інструкцій.
У ході перевірок страхувальників спеціалістами Чугуївського відділення виявляються порушення чинного законодавства з питань експертизи тимчасової непрацездатності.
Так, найбільш поширеними порушеннями під час заповнення листків непрацездатності залишаються:
- вказується скорочена назва підприємства й не заповнюється його адреса;
- не підкреслюється слово «первинний» або «продовження»;
- не підкреслюється причина непрацездатності;
- не вказується режим (стаціонарний, амбулаторний тощо);
- у разі помилок у тексті запис «Виправленому вірити» часто не завірений підписом лікуючого лікаря або відсутня печатка закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності»;
- немає підпису завідувача відділення, якщо тимчасова непрацездатність триває понад 10 календарних днів при амбулаторному лікуванні.