Щорічні додаткові відпустки: пам’ятка для роботодавця — Держпраці

24.06.2019

 

Держпраці навела перелік додаткових відпусток, які надаються працівникам щорічно (за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, особливий характер праці тощо). І розповіла про правила надання таких відпусток, про які має знати кожен роботодавець.

Держпраці у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до статті 76 КЗпП і частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки», до щорічних додаткових належать відпустки:

- за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці згідно зі Списком №1 (ст. 7 Закону про відпустки);

- за особливий характер праці згідно зі Списком №2 і працівникам із ненормованим робочим днем (ст. 8 Закону про відпустки);

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

До інших додаткових відпусток належать щорічні додаткові відпустки держслужбовців, суддів, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників дипломатичних служб, атестованих працівників прокуратури, батьків (осіб, які їх замінюють) дітей-інвалідів і ВІЛ-інфікованих, працівників, які надають допомогу людям із ВІЛ-інфекціями, лікарів та медичних працівників, перелічених у пункті «н» частині першій статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання визначено окремими нормативно-правовими актами. Проте існують загальні правила їх надання.

Основні правила надання додаткових відпусток мало чим відрізняються від порядку надання щорічних основних відпусток. Проте слід пам’ятати про декілька важливих нюансів, прописаних у статті 10 Закону про відпустки та статті 79 КЗпП. Отже, основні правила для надання додаткових відпусток такі:

- щорічні додаткові відпустки, передбачені статтею 7 і статтею 8 Закону про відпустки, надають понад тривалість основної відпустки за однією з підстав, обраною працівником. Однак працівникам, професії та посади яких позначені значком «*» у Списку №1 і Списку №2, щорічні додаткові відпустки надаються з декількох підстав;

- додаткову відпустку за бажанням працівника надають окремо чи приєднують до основної відпустки;

- право на додаткову відпустку повної тривалості в перший рік роботи (як і на основну) виникає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві (а до його настання відпустку надають пропорційно відпрацьованому часу). Зважаючи на особливості надання додаткових відпусток за роботу в шкідливих і важких умовах та за особливий характер праці, їх краще надавати саме пропорційно фактично відпрацьованому часу (інакше потім доведеться з’ясовувати, чи не надали часом зайві дні додаткової відпустки);

- щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах і за особливий характер праці роботодавець зобов’язаний надати працівникові протягом робочого року згідно із частиною п’ятою статті 80 КЗпП;

- щорічні додаткові відпустки (як і основні) дозволено переносити й ділити на частини;

- за невикористані дні додаткової відпустки виплачують компенсацію під час звільнення, а також за бажанням працівника, якщо він відпочивав не менше ніж 24 календарні дні (за дні, що перевищують цю тривалість) із загальної тривалості щорічних відпусток (частини перша, четверта ст. 24 Закону про відпустки).

Зареєструйтесь і отримуйте
безкоштовне електронне видання для бухгалтерів і кадровиків,

«Зарплата & Кадри»,

яке щовівторка читають 50 000 фахівців

Зареєструватись Дізнатись більше