В індивідуальній податковій консультації від 23.06.2017 р. № 811/6/99-99-15-02-02-15/ІПК розглянуто, серед іншого, питання оподаткування ПДФО та ВЗ страхових виплат за договором страхування життя працівників підприємства — застрахованих осіб.
Роз’яснюється, що в разі якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юридичної особи — страхувальника як вигодонабувачу, тобто не застрахованим фізичним особам (працівникам), то під час виплати податковим агентом зазначеної суми фізичним особа (працівникам) така виплата включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Індивідуальна податкова консультація
від 23.06.2017 р. № 811/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Оподаткування страхових виплат за договором страхування
життя працівників підприємства
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо практичного застосування положень Податкового кодексу України (далі — Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.
Щодо оподаткування податком на прибуток страхових виплат, отриманих страхувальником за договором страхування життя
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (далі — Закон) договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 3 Закону встановлено, що страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов’язків страхувальника згідно з договором страхування.
При цьому страхова виплата — це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону).
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону).
Відповідно до п. 3 ст. 28 Закону дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.
Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.
Відповідно до пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір довгострокового страхування життя — договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку — роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
Згідно зі ст. 123-1 Кодексу договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:
зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;
зміну страховика на нового страховика.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з отримання страхувальником страхових виплат за договором страхування життя.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Одночасно повідомляємо, що якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку — страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, чинної на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом (ст. 123-1 Кодексу).
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором страхових виплат за договором страхування життя працівників підприємства — застрахованих осіб
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається, зокрема сума страхової виплати, отримана платником податку за договором страхування від страховика — резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій), під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором.
Порядок застосування пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (пп. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
При цьому згідно з пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, якщо страхова виплата здійснюється страховою компанією (у разі настання страхового випадку) платнику податку — фізичній особі з додержанням вимог пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2–167.5 цієї статті).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Таким чином, у разі якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юридичної особи — страхувальника як вигодонабувачу, тобто не застрахованим фізичним особам (працівникам), то при виплаті податковим агентом зазначеної суми фізичним особа (працівникам) така виплата включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.