Схоже, історія із застосуванням «натурального» коефіцієнта в разі справляння військового збору добігла кінця. Ще кілька днів тому в ЗІР відповіді на це запитання не було, але з'явився лист на цю тему (див. тут), у якому йшлося про те, що підвищуючий коефіцієнт до доходів, виплачених у негрошовій формі, для розрахунку військового збору застосовувати не потрібно.
Сьогодні у ЗІР у категорії 126.02 бачимо відповідь на запитання, чи застосовується підвищуючий коефіцієнт до доходів, виплачених у негрошовій формі, для розрахунку військового збору?
Коротка відповідь
Відсутні законодавчі підстави для застосування підвищуючого коефіцієнта в разі нарахування військового збору на доходи у негрошовій формі.
Повна відповідь
Відповідно до пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 %, визначеною пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно зі ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором платника податку — резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
При цьому ст. 23 ПКУ передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо.
При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.
У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.
Водночас зауважуємо, що ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ПКУ, а саме: К = 100 ÷ (100 - Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Тобто для обчислення підвищуючого коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.5 ПКУ.