Зареєстровано законопроєкт щодо змін до КЗпП


10.09.2020

Верховная Рада приняла закон об обличителях коррупции | Украинская ...У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» № 4051. Відповідні зміни планується внести до КЗпП і Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. 2694-XII.
 

Законопроєктом пропонується визначити, що надомна робота — це така форма організації праці, коли оплачувана робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентаря) або їх сукупності, потрібної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими або робочими приміщеннями роботодавця.

У разі виконання надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконувати роботу на фіксованому робочому місці з не залежних від нього причин має право змінити робоче місце за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочих дні до такої зміни в спосіб, визначений трудовим договором про надомну працю.

У разі надомної роботи на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, якщо інше не передбачено в трудовому договорі. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати встановлених КЗпП норм.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на роботодавця, якщо інше не передбачено трудовим договором.

Законопроєктом пропонується визначити, що дистанційна робота — це така форма організації трудових відносин між працівником та роботодавцем та/або виконання роботи, коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може одночасно поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця.

У разі відсутності відповідного положення в трудовому договорі забезпечення засобами роботи, пов'язаними з інформаційно-комунікаційними технологіями, які використовує працівник, покладається на роботодавця, який забезпечує відповідне встановлення та технічне обслуговування, а також оплачує витрати, пов'язані з цим.

Працівникові, який виконує дистанційну роботу, має бути забезпечено гарантований період вільного часу для відпочинку (період відключення), за якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв'язок з роботодавцем, що не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

 

 


◦ Зміни в законодавстві
◦ Робочий час
◦ Дистанційна робота