Підприємство харчує працівників за принципом «шведського столу» і не утримує з них ПДФО. Податковий орган вважає такі дії неправомірними, оскільки харчування є додатковим благом. Хто з них правий, вирішував Верховний Суд у постанові від 10.06.2019 р. у справі № 808/3611/16 (№ К/9901/40126/18), на прикладі якої й проаналізовано це питання
Суть справи
Між адміністрацією та профспілковим комітетом підприємства було укладено колективний договір, який був схвалений загальними зборами трудового колективу. У ньому визначено, що працівників, які зайняті на польових роботах, потрібно забезпечити гарячим харчуванням на час проведення таких робіт за принципом «шведського столу».
На балансі підприємства обліковується їдальня, де за кошти підприємства готувалася їжа (обіди) та проводилося харчування працівників підприємства (позивача). При цьому таке харчування здійснювалося без складання списків із зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам, що фактично унеможливлює ідентифікувати конкретних осіб, яким надано послуги з харчування, та обсяги таких персоніфікованих послуг.
Під час перевірки податковий орган стверджував, що вартість таких обідів з метою оподаткування розглядається як додаткове благо і входить до складу загального місячного оподаткування доходу працівників. Тому податковий агент — роботодавець повинен був оподаткувати такі доходи в тому місяці, в якому вони були отримані (нараховані).
На підставі наведених висновків податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким підприємству визначено суму грошового зобов’язання з ПДФО …