Незважаючи на те що питання оплати праці у вихідні та святкові (неробочі) дні неодноразово розглядалися на сторінках нашого журналу, вони не втрачають актуальності. Тож у статті — нормативні рішення щодо деяких, на перший погляд, звичайних, але не менш напружених випадків оплати роботи в такі дні
Законодавчі норми
Компенсація роботи у вихідні дні регулюється ст. 72 КЗпП, а компенсація роботи у святкові (неробочі) дні — ст. 107 КЗпП. Згідно зі ст. 72 КЗпП:
- робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку (відгулу) або в грошовій формі в подвійному розмірі;
- оплата за роботу у вихідні дні обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП, які є загальними для оплати праці як у святкові (неробочі), так і у вихідні дні.
Угода сторін про компенсацію роботи у вихідні дні наданням відгулу — обопільне бажання працівника та роботодавця. І не має значення, за ініціативою якої сторони досягнуто згоди. Різниці на практиці щодо надання відгулів з ініціативи однієї із цих двох сторін у разі досягнення згоди немає.
Згідно із частиною першою ст. 107 КЗпП робота у святковий або неробочий день (а отже, і у вихідний) оплачується в подвійному розмірі за правилами, що враховують системи оплати …