Останнім часом податкові органи багатьом «сплячим» підприємцям висувають вимоги щодо сплати ЄСВ за період, коли останні доходу не отримували. І хоча такі дії контролюючого органу нібито відповідають вимогам Закону про ЄСВ, відповідь на запитання, чи правомірні вони, якщо такий підприємець є ще й найманим працівником, надає судова практика
Обставини справи
З 2005 р. і до початку 2019 р. фізична особа — підприємець (далі — підприємець) перебувала на обліку в місцевому податковому органі як платник єдиного податку. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності підприємця за його рішенням здійснена у квітні 2019 р. У той же час податковий орган у зв’язку з наявністю заборгованості з ЄСВ в розмірі 18 276,72 грн (тобто за 2017–2018 рр.) та на підставі даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий борг» сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) на вказану суму. Підприємець не погодився із вказаною вимогою та оскаржив її в суді.
Рішення суду першої інстанції
У рішенні від 25.07.2019 р. у справі № 440/2149/19 Полтавський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову позивача (підприємця) про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовив.
Суд відхилив посилання позивача на те, що такий борг не є узгодженим, та установив, що навіть без наявності у підприємця доходу сплата мінімальної суми ЄСВ є обов’язковою відповідно до приписів Закону про ЄСВ.