Щоб отримати допомогу по частковому безробіттю, потрібно просто перестати працювати?


◦ Карантин
◦ Соціальне страхування

Роботодавці звертаються до центрів зайнятості з документами для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Один з документів, що слід подати, є копія наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності. Про його зміст — далі

Однією з вимог ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) є така, що для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ, слід надати центру зайнятості копії наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності. Тож багатьом цікаво, як потрібно сформулювати цей наказ. Якщо підходити до цього питання формально, то наказ може бути й такого змісту: «Наказую: зупинити діяльність з 01.04.2020 р.». Але інтуїція підказує, що цього недостатньо.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим КМУ. Тобто маємо ланцюжок умов, у разі настання яких можна претендувати на допомогу. Спробуємо прочитати цю норму інакше.

Отже, КМУ встановлює карантин з метою недопущення поширення коронавірусної хвороби. Запровадження карантину передбачає певні заходи, що мають цьому сприяти. Через введення цих заходів працівники втрачають частину зарплати, тому що вимушено (!) скорочується (слід розуміти сама?) передбачена законодавством тривалість робочого часу, оскільки має зупинитися (скоротитися) діяльність.

Відкриваємо постанову КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 і, серед іншого, читаємо:

— «заборонити … роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім… (перелік)»;

— «заборонити … регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення (перелік)».

Отже, «проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим КМУ», — це, серед іншого, заборона на роботу, наприклад, кафе.

А тепер звернімося до КЗпП і спробуймо знайти норму, яка регулює питання трудових відносин між роботодавцем і працівниками, якщо запроваджено заборону на роботу (на здійснення якогось виду діяльності). Крім як зміна істотних умов праці за ст. 32 КЗпП, жодної відповідної норми не знаходимо. До того ж зміна істотних умов праці має відбутися у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці.

Наприклад, якщо роботодавець втрачає ліцензію на продаж алкоголю в кафе, оскільки не заплатив за неї тощо, його робота стає неприбутковою. Що ж він робить в такому разі з працівниками? Або звільняє, або переводить на іншу роботу, або оголошує простій.

У ситуації, яку розглядаємо, у роботодавця нібито немає підстав для звільнення працівників, оскільки це не його вина, що діяльність потрібно призупинити або зупинити. Але в роботодавця, а не в уряду чомусь болить голова, що робити з працівниками.

Держпраці в рекомендаціях «Як організувати роботу працівників під час карантину, не порушуючи трудового законодавства», зазначила, що за ініціативою працівників роботодавець на час карантину може надати їм відпустки, встановити неповний робочий час, організувати дистанційну роботу тощо. Але якщо й ці заходи неможливі, тоді роботодавець оголошує простій, на що згода працівників не потрібна.

Усе це вказує на те, що заборона на здійснення господарської діяльності як складова заходів із запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, запровадженим КМУ, і є підставою для того, щоб або зовсім, або частково зупинити діяльність. І уряд повинен відшкодовувати втрату заробітної плати внаслідок вимушеного надання працівникам відпусток без збереження зарплати за їх заявами, оголошення простою чи скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу за заявами працівників чи за рішенням роботодавця. При цьому слід також визнавати, що форс-мажор у трудових відносинах можливий.

Нібито все просто й зрозуміло, і зміст наказу «вимальовується» такий:

«Відповідно до п. 8 постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211

НАКАЗУЮ:

1. Зупинити з 01.04.2020 р. діяльність підприємства як такого, що належить до закладів громадського харчування (ресторан) і передбачає приймання відвідувачів.

2. Звернутися до центру зайнятості за допомогою по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ, оскільки працівники підприємства (список додається) втратили заробітну плату через надання їм відпусток без збереження заробітної плати за їх заявами (як варіант: встановлення їм неповного робочого часу тощо)».

Зміст цього наказу подібний до рекомендованої центрами зайнятості форми заяви про надання допомоги «у зв’язку із зупиненням/скороченням діяльності (потрібне підкреслити) з (дата) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та вимушеним скороченням передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працівники втратили частину заробітної плати. Керуючись ст. 47-1 Закону про зайнятість просимо надати кошти для виплати працівникам, які є застрахованими особами, допомоги по частковому безробіттю. До заяви додаються…».

Але давайте будемо реалістами і визнаємо, що норми ст. 47-1 Закону про зайнятість є недосконалими, і отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину для працівників, які добровільно написали заяви про надання їм відпусток без збереження зарплати чи встановлення неповного робочого часу — це наразитися згодом на перевірку, повернення коштів та штрафні санкції.

Однак заяву й копію наказу про дату скорочення/зупинення діяльності та решту документів для отримання допомоги все одно слід подавати. А після отримання відмови можна спробувати добитися виплати цієї допомоги через суд. Як не роботодавцю, то працівникам. Але це інша тема для розмови…

Звертаємо увагу, що зупинення діяльності — не проблема. Проблема — працівники. Їм слід компенсувати втрати у зарплаті. Тому, крім зупинення діяльності, ще має бути обґрунтування втрати ними заробітку через скорочення робочого часу. Тобто має бути ще якийсь документ, що підтверджує це, і який має бути складеним з дотриманням норм трудового законодавства.

Дмитро Кучерак,
головний редактор журналу «Заробітна плата»

_________________

P.S. Питання отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ, активно обговорюється в бухгалтерських групах у соціальних мережах. І багатьох цікавить питання, якого змісту має бути наказ про отримання допомоги. Так, наприклад, у групі «Бухгалтер. Гра за правилами (Україна)» у Facebook одна бухгалтер повідомила, що в центрі зайнятості їй рекомендували оформити наказ такого змісту:

«1. Зупинити на період з 5 квітня 2020 р. і до завершення загальнонаціонального карантину, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, діяльність всього підприємства.

2. У зв’язку із зупиненням діяльності підприємства через карантин підготувати документи і звернутися до міського центру зайнятості за отриманням для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину. <…>».

_________________

На цю ж тему:

 

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00