Розглянутий у попередній статті підхід до відображення сумісників у штатному розписі, а також їх фонду оплати праці ґрунтується на тому, що працівник працює неповний робочий час і оплата праці проводиться пропорційно до відпрацьованого часу. При цьому сумісника як штатну одиницю відображаємо дробовим числом, що відповідає його нормі тривалості робочого часу по відношенню до нормальної тривалості робочого часу (20 год. на тиждень — «0,5»; 10 год. на тиждень — «0,25» тощо). Тож фонд оплати праці «0,5» сумісника, наприклад, за окладу 12 000,00 грн становитиме 6000,00 грн. А чи можливо «0,5» сумісника платити повний оклад 12 000,00 грн? Або, скажімо, 10 000,00 грн?
Можливо. Спробуємо обґрунтувати.
На кожному підприємстві є певні обсяги роботи, які мають виконувати ті чи інші працівники. Поширена практика, коли один бухгалтер — і швець, і жнець, і на дуді граець, лише тоді себе виправдовує, коли обсяг кожного виду роботи, яку він виконує, незначний. Тобто щоб виконувати роботу лише бухгалтера роботодавцю був би потрібен бухгалтер на 2 год. у день, касир — …