Пропонується ст. 36 КЗпП доповнити новими частинами, де прямо зазначити, що:
- підприємство самостійно визначає організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис;
- резиденти Дія Сіті формують структуру з урахуванням спеціального закону про цифрову економіку.
Тобто законодавець намагається повернути ту правову логіку, яка раніше була у ст. 64 Господарського кодексу.
Чому це стало актуальним
З 28 серпня 2025 р. Господарський кодекс втратив чинність. Разом із ним — і норма, яка хоча б побічно згадувала про право підприємства встановлювати організаційну структуру, штат та чисельність працівників.
На сьогодні прямого обов’язку мати штатний розпис у законодавстві немає, але саме штатний розпис — один із ключових доказів у спорах про звільнення, скорочення та переведення.
Чи можна працювати без штатного розпису
Формально – так. Чи ризиково – дуже.
Бо без штатного розпису складніше довести:
- чи була посада реальною;
- чи існувало скорочення;
- чи відповідала назва посади КП;
- чи не звільнили працівника «під виглядом» реорганізації.
Для суду та Держпраці штатний розпис — це як паспорт для громадянина. Без нього ніби живеш, але проблеми з’являються дуже швидко.
Рекомендація роботодавцям
Навіть незважаючи на прогалину в законі, штатний розпис варто зберігати та оновлювати. Це:
- юридична опора в трудових спорах;
- доказ у разі перевірок;
- підтвердження структури бізнесу;
- інструмент управління зарплатами та посадами.
Якщо законопроєкт № 14343 ухвалять, значення штатного розпису лише підвищиться.
Висновки
Нині ми живемо у перехідний період трудового права. Хто працює «по документах», той спить спокійніше. Штатний розпис – це не бюрократія. Це захист від претензій, штрафів та програних справ.
Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко