Відповідно до п. 68 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560 (далі — Порядок № 560), мобілізаційне розпорядження вручають у мирний час військовозобов'язаним і резервістам, яких завчасно визначили для комплектування військових частин на особливий період і визнали придатними до військової служби.
Під час мобілізаційного розгортання такі особи підлягають призову відповідно до п. 69 Порядку № 560. При цьому враховуються результати раніше проведених медичних оглядів та опитування щодо стану здоров'я.
Інший документ передбачено п. 88 Порядку № 560. Військовозобов'язаним, які підлягають призову, вручають або надсилають повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця її проходження.
А безпосередньо призов оформлюють наказом уповноваженого керівника. Зокрема, відповідно до п. 82 Порядку № 560 керівник районного (міського) ТЦК та СП видає такий наказ у день відправлення військової команди до військової частини.
Отже, щоб визначити правові наслідки отриманого документа, потрібно враховувати не лише його назву, а й зміст, дату видачі, підставу та обставини вручення.
Для кадровика принципове значення має дата фактичного початку військової служби. Згідно з п. 4 частини першої ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації через ТЦК та СП, початком проходження служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
Тому лише на підставі мобілізаційного розпорядження, врученого працівнику завчасно, оформлювати наказ про його увільнення від роботи у зв'язку з призовом не слід. Необхідно отримати документи, які підтверджують фактичний призов і дату початку військової служби.
Після підтвердження призову роботодавець оформлює відповідний наказ про увільнення від роботи. За мобілізованим працівником зберігаються місце роботи та посада відповідно до частини третьої ст. 119 КЗпП.
Водночас отримання мобілізаційного розпорядження не позбавляє військовозобов'язаного права на відстрочку за наявності підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII. Однак до належного оформлення відстрочки вимоги щодо прибуття, визначені законодавством і отриманими документами, залишаються обов'язковими.