Оплата часу відрядження «відрядників»

Як оплачувати час роботи у вихідний день відрядженого працівника, оплата праці якого проводиться за окладом? У ст. 107 КЗпП зазначено, що робота у вихідний день відрядникам оплачується за подвійними відрядними розцінками. Як їх визначити?

Відповідно до ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Тож якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний день, його оплачують відповідно до ст. 107 КЗпП. У ній зазначено, що робота у святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі:

• відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

• працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму. 

Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

У п. 1 частини другої ст. 107 КЗпП під «відрядниками» маються на увазі працівники, робота яких оплачується відрядно. Тобто «відрядник» — російською мовою «сдельщик», а «відрядні розцінки» — «сдельные расценки». Працівник, направлений у відрядження, і відрядник — це не одне й те ж.

 Дмитро КУЧЕРАК,

головний редактор журналу «Заробітна плата»