Оплата роботи водія, який був у відрядженні з менеджером

Пряма лінія

 

Менеджер з продажу був направлений у відрядження на службовому автомобілі разом з водієм: виїзд — у четвер, повернення — в суботу. За дні відрядження з четверга по суботу їм виплачуються добові. Чи оплачувати і як роботу водія в суботу, адже він виконував свої прямі обов’язки?

 

В Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), питання направлення та повернення працівників у/з відрядження у вихідні дні врегульовано п. 9–11 розділу І таким чином:

• якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства;

• якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку;

• якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівнику може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

У той же час загальновідомо, що норми Інструкції № 59 поширюються на так звані бюджетні підприємства — підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за бюджетні кошти. Решта підприємств, як зазначає ДФСУ в індивідуальних податкових консультаціях, можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ. Але, кажучи простіше, так не буває: документ або є, або його немає.

Тому небюджетні підприємства або мають видати наказ, що в питаннях направлення працівників у відрядження вони керуються нормами Інструкції № 59, або розробити й затвердити власне положення про відрядження, в якому мають врегулювати всі питання, пов’язані з відрядженням, в т. ч. питання направлення та повернення працівників у/з відрядження у вихідні дні, починаючи від визначення, що таке службове відрядження в їх розумінні.

Як би там не було, але усталеним є визначення, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Тому відрядження слід вважати виконанням працівником своїх службових обов’язків, передбачених посадовою інструкцією.

Таким чином, якщо виконання таких службових обов’язків припадає на вихідні дні, їх слід розглядати з точки зору дотримання вимог КЗпП щодо залучення працівників до роботи у вихідні дні. Проте в ст. 71 КЗпП такої підстави, як направлення у відрядження чи повернення з відрядження у вихідні дні, немає. Тому цю ситуацію слід розглядати як виняток з правила, а норми Інструкції № 59 щодо надання днів відпочинку — як один із врегульованих законодавством (для бюджетників) способів компенсації роботи в ці дні.

Тож вважаємо, що якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день чи повертається у вихідний, ці дні йому мають компенсуватися в порядку, передбаченому ст. 107 КЗпП: або подвійною оплатою, або наданням іншого дня відпочинку. І це питання підприємство має врегулювати локальними актами (в колдоговорі, положенні про відрядження тощо).

 

На ваші запитання відповідав Дмитро КУЧЕРАК,

головний редактор журналу «Заробітна плата»

 

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ:
найцікавіше з прямої лінії та вебінарів

 9 найважливiших тем
70 сторiнок
85 вiдповiдей

Безкоштовний спецвипуск

Доступний в електронному вигляді усім зареєстрованим користувачам