Про затвердження Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Відповідно до пункту 4, підпункту 4 пункту 12 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пункту 7 Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1467, пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, правління Пенсійного фонду України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови правління Фонду соціального страхування України:

від 19 липня 2018 року № 11 “Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат”;

від 12 грудня 2018 року № 27 “Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб”;

від 25 лютого 2021 року № 7 “Про внесення змін до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат”.

3. Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг (Охріменко О.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова правління Пенсійного фонду України
26 січня 2024 року № 4-1

Порядок
призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм призначення, перерахування та здійснення таких страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності:

допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати (або відповідної її частини);
страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;
страхова виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу;
одноразова допомога потерпілому;
страхові виплати в разі смерті потерпілого;
страхова виплата дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
страхові витрати на соціальну допомогу, інші витрати на відшкодування шкоди, які включають:
компенсацію витрат на проїзд потерпілого, який став особою з інвалідністю, до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку та витрат на проїзд і житло особи, яка супроводжує потерпілого до місця лікування та/або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі);
відшкодування витрат на надання соціальної послуги догляду вдома;
щомісячна грошова компенсація вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги;
відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.

2. У цьому Порядку терміни використовуються у значеннях, наведених у Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон), Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

3. Якщо особа одночасно має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, передбаченої Законом України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України”, та одноразової допомоги, одноразової страхової виплати відповідно до Закону, виплата грошових сум здійснюється виключно в порядку та розмірах, визначених Законом України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України”.

II. Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат

1. Заява про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат (крім виплат, які призначаються страхувальником) подається потерпілим або особою, яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, особисто або через уповноваженого представника до територіального органу Пенсійного фонду України (далі – орган, що призначає страхову виплату) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі – сервісний центр).

За осіб, які не досягли повноліття або є недієздатними, цивільна дієздатність яких обмежена, заява подається їхніми законними представниками.

2. Заява разом з документами, необхідними для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат подається:

для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат за формою згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку;
для компенсації витрат на проїзд потерпілого, який став особою з інвалідністю, до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку та витрат на проїзд і житло особи, яка супроводжує потерпілого до місця лікування та/або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі), за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку;
для відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

У заяві зазначається інформація про місце проживання (перебування), для підтвердження якої особа може надати відомості про задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування), що були внесені до документів, визначених Законом України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні”.

Для відшкодування витрат на надання соціальної послуги догляду вдома, щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги, подаються заяви відповідно до Порядку організації надання деяких соціальних послуг та медичних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 року № 438 (далі – Порядок № 438).

3. Незалежно від виду страхової виплати, щодо якої звертається особа, під час подання заяви особа надає:

паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства – паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України) у разі призначення виплат на дитину;
документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у тому числі в електронній формі.

Інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

4. Заява разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може подаватись заявником в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі – вебпортал Пенсійного фонду) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія) (у разі наявності технічної можливості). На заяву, подану в електронній формі, накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

У разі подання заяви засобами Порталу Дія її формування та подання здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, що містяться в державних електронних інформаційних ресурсах, необхідні для формування заяви, отримуються шляхом електронної інформаційної взаємодії.

У разі відсутності таких відомостей в державних електронних інформаційних ресурсах до такої заяви додаються сканкопії (фотокопії) відповідних документів. Електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Порядком, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” з дотриманням Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про захист персональних даних”, “Про публічні електронні реєстри”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” електронна інформаційна взаємодія суб’єктів електронної взаємодії здійснюється з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб’єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606.

5. Днем звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат вважається день прийняття органом, що призначає страхову виплату, відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) страхової виплати), днем звернення за страховою виплатою вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо заява подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення вважається дата її реєстрації разом зі сканкопіями (фотокопіями) документів.

6. Шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій, підсистемами Пенсійного фонду України орган, що призначає страхову виплату, може отримати:

дані з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
дані з Електронного реєстру листків непрацездатності;
дані з Єдиного державного демографічного реєстру;
дані з Єдиної державної електронної бази з питань освіти;
дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
дані з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
дані з Єдиного реєстру боржників;
дані з інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу;
дані з реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
дані з централізованого банку даних з проблем інвалідності.

7. Якщо орган, що призначає страхову виплату, не отримав відомості, необхідні для призначення страхової виплати, із інформаційних систем органів державної влади, державних реєстрів або баз даних, особа, яка звертається за страховою виплатою або компенсацією, має право надати документи, що підтверджують ці відомості.

Якщо до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що призначає страхову виплату, письмово повідомляє заявника, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві робиться відповідний запис. У разі подання заяви через вебпортал Пенсійного фонду або Портал Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу Пенсійного фонду або засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості).

8. Заяви реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає страхову виплату.

9. При прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує особу заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат;
реєструє заяву, перевіряє її зміст, належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта чи іншого документа, який посвідчує особу;
сканує документи, при цьому скановані копії повинні відповідати оригіналам та бути придатними для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного тексту документа та його реквізитів);
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних інформаційних систем органів державної влади, державних реєстрів або баз даних;
видає особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних документів, пам’ятку одержувача страхової виплати (додаток 6 до цього Порядку). Скановані розписка та пам’ятка зберігаються в електронній справі про страхові виплати.

Працівник сервісного центру не пізніше двох робочих днів після отримання інформації про відсутність та/або наявність розбіжностей відомостей про заявника у відповідних інформаційних системах органів державної влади, державних реєстрах або базах даних повідомляє особу у вибраний нею спосіб про перелік відсутніх документів та строк, у який їх необхідно подати.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів, за умови їх наявності у повному обсязі, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає страхову виплату, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) та електронну справу про страхові виплати.

III. Порядок формування електронної справи про страхові виплати

1. Створення та обробка документів здійснюється з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

2. Рішення про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат приймається протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження заяви з усіма необхідними документами з урахуванням отриманої органом, що призначає страхову виплату, інформації із відповідних державних електронних інформаційних реєстрів та баз даних.

3. Орган, що призначає страхову виплату, може затримати страхові виплати до з’ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок або професійне захворювання оформлені з порушенням установлених вимог.

4. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає страхову виплату (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає страхову виплату, щодо розподілу обов’язків), та зберігається в електронній справі про страхові виплати.

Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім’ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах.

За бажанням потерпілого або особи, яка має право на виплати, рішення можна отримати в сервісному центрі в паперовій формі або через електронний кабінет користувача вебпорталу Пенсійного фонду або засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості).

5. Працівник органу, що призначає страхову виплату, не розглядає документи та звернення щодо забезпечення страховою виплатою себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещі, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.

6. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає страхову виплату, за правилами, встановленими Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

7. Після призначення страхової виплати чи продовження виплати раніше призначеної страхової виплати електронна справа про страхові виплати засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає страхову виплату, за адресою фактичного проживання незалежно від задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) особи для здійснення її виплати.

IV. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі – допомога по тимчасовій непрацездатності) призначається та виплачується страхувальником у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу).

При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються страхувальником за рахунок коштів підприємства, установи, організації. А починаючи з вісімнадцятого дня непрацездатності – за рахунок коштів соціального страхування.

Підставою для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності, виданий відповідно до чинних нормативно-правових актів, із зазначеними в ньому відповідними причинами тимчасової непрацездатності та акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

2. Середньомісячний заробіток для обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439) (далі – Порядок № 1266).

3. Допомога по тимчасовій непрацездатності добровільно застрахованій особі призначається починаючи з вісімнадцятого дня тимчасової непрацездатності та здійснюється органом, що призначає страхову виплату, на підставі заяви особи за формою відповідно до додатка 1 до цього Порядку, даних договору про добровільне страхування, витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності та акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку потерпілий з поважних причин, визначених Порядком № 1266, не мав заробітку (доходу, грошового забезпечення), середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

V. Щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати (або відповідної її частини)

1. Щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

2. Для призначення щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати потерпілий подає в електронній формі засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості) або вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України до органу, що призначає страхову виплату, заяву за формою відповідно до додатка 1 до цього Порядку. Заява може бути подана у формі паперового документа.

Потерпілий має право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхової виплати.

Органом, що призначає страхову виплату, до електронної справи про страхові виплати додаються:

акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;
виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності;
довідка про розмір середньої заробітної плати перед настанням страхового випадку.

3. Середньомісячний заробіток для обчислення щомісячної страхової виплати визначається згідно з Порядком № 1266.

4. У разі повторного ушкодження здоров’я середньомісячна заробітна плата за бажанням потерпілого обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров’я. Сума страхової виплати в такому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров’я.

5. Якщо потерпілому встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, розмір щомісячної страхової виплати встановлюється у сумі щомісячних страхових виплат, обчислених щодо кожного страхового випадку.

6. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.

7. Щомісячна страхова виплата призначається потерпілому з дня встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

8. Якщо справа про страхові виплати розглядається вперше після спливу трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку, страхові виплати призначаються з дня звернення.

При цьому середньомісячний заробіток для обчислення щомісячної страхової виплати потерпілому визначається з урахуванням пункту 14 Порядку № 1266.

VI. Страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації

1. Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), орган, що призначає страхову виплату, здійснює щомісячні страхові виплати в розмірі середньомісячної заробітної плати протягом строку, визначеного для професійного навчання чи перекваліфікації.

2. Для призначення страхової виплати під час його професійної реабілітації потерпілим подається заява за формою відповідно до додатка 1 до цього Порядку та документи, що підтверджують факт проходження навчання або перекваліфікації.

VII. Страхова виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу

1. Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її характер та тривалість переведення встановлюються лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) або МСЕК.

2. За згодою потерпілого роботодавець зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу, за умови наявності відповідних вакансій.

3. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу, нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячна заробітна плата на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкого обмеження життєдіяльності.

4. Якщо потерпілого за станом здоров’я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу, нижчеоплачувану роботу, згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України, страхувальник зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок власних коштів.

5. Починаючи з п’ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я) проводяться страхувальником за рахунок коштів соціального страхування на строк, установлений ЛКК або МСЕК.

6. Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк страхувальник не забезпечує потерпілого відповідною роботою, страхові виплати потерпілому здійснюються в розмірі його середньомісячної заробітної плати на строк, установлений ЛКК або МСЕК. Зазначена виплата проводиться страхувальником за рахунок коштів соціального страхування.

VIII. Одноразова допомога потерпілому

1. Одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності на підставі заяви за формою, наведеною у додатку 1, та за наявності усіх необхідних документів, передбачених пунктом 2 розділу V цього Порядку.

2. Розмір одноразової допомоги визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з розрахунку семи мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

3. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової страхової виплати зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків. У цьому випадку до документів додається протокол засідання комісії із зазначенням відсотка зменшення одноразової допомоги.

4. Якщо потерпілому вперше встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за декількома страховими випадками та по одному з них комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від страхувальника, а і внаслідок порушення потерпілим законодавства про охорону праці, розмір одноразової допомоги розраховується за кожним страховим випадком та зменшується відповідно до страхового випадку, за яким установлено вину потерпілого.

5. У разі, якщо під час подальших обстежень МСЕК встановить потерпілому вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, такому потерпілому здійснюється одноразова страхова виплата, розмір якої визначається відповідно до відсотка, на який збільшено ступінь втрати працездатності порівняно з попереднім обстеженням МСЕК виходячи з розрахунку семи мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

IX. Страхові виплати в разі смерті потерпілого

1. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання виплачуються такі страхові виплати:

одноразова допомога сім’ї потерпілого;
одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого;
щомісячна страхова виплата особам, які втратили годувальника.

2. Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Непрацездатними особами, передбаченими абзацом першим цього пункту, є:

діти, які не досягли 18 років;
повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови, що такий період не перевищує чотири місяці), – до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства;
особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо вони не працюють;
особи з інвалідністю – члени сім’ї потерпілого на час інвалідності.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

3. Для призначення страхових виплат у разі смерті потерпілого особи, які мають право на такі виплати, подають в електронній формі засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості) або вебпорталу Пенсійного фонду до органу, що призначає страхову виплату, заяву за формою відповідно до додатка 2 до цього Порядку. Заява може бути подана у формі паперового документа.

Особи, які мають право на виплати у разі смерті потерпілого, мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.

Органом, що призначає страхову виплату, до електронної справи про страхові виплати додаються:

акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;
виписка з акта огляду МСЕК про встановлення причинного зв’язку з травмою або захворюванням, отриманим на виробництві (у разі наявності);
довідка про розмір середньої заробітної плати перед настанням страхового випадку;
надані заявником документи, що підтверджують смерть потерпілого, родинні стосунки та право на одержання утримання від потерпілого.

4. Розмір одноразової допомоги сім’ї потерпілого (далі – одноразова допомога сім’ї) дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.

5. Одноразова допомога сім’ї призначається і виплачується органами, що призначають страхові виплати, в рівних частинах особам, які мають право на виплату та звернулися із заявою (заявами).

Заява подається особою, яка має право на виплати. За малолітніх або неповнолітніх осіб, недієздатних осіб, осіб, дієздатність яких обмежено, заява подається законними представниками (батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками, представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників), із пред’явленням документів, що посвідчують родинні зв’язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо) чи повноваження.

Якщо після призначення одноразової допомоги за її отриманням звертаються інші особи, які мають на це право, питання розподілу одноразової допомоги вирішується ними за домовленістю з особами, які отримали таку допомогу, або у судовому порядку.

6. Розмір одноразової страхової виплати кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.

7. У разі, якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одноразова допомога сім’ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого, не виплачується.

8. Розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, визначається із середньомісячної заробітної плати потерпілого за вирахуванням частки, що припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мали права на страхові виплати. Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітної плати потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість таких осіб.

Середньомісячний заробіток для обчислення щомісячної страхової виплати визначається згідно з Порядком № 1266.

У разі, якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, встановлюється виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого.

Для всіх непрацездатних осіб, які мають право на щомісячні страхові виплати в разі смерті потерпілого, призначається загальна щомісячна страхова виплата, яка складається із суми щомісячних виплат кожній особі.

На вимогу особи із загальної суми щомісячної страхової виплати виділяється її частка, яка виплачується окремо.

Виділення частки щомісячної страхової виплати провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки щомісячної страхової виплати.

9. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати сім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.

10. Особам, які мають право на страхові виплати у зв’язку із смертю годувальника, страхові виплати здійснюються щомісячно з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

11. Якщо справа про страхові виплати розглядається вперше після спливу трьох років з дня смерті годувальника, щомісячна страхова виплата призначається з дня звернення за її призначенням.

При цьому середньомісячний заробіток для обчислення щомісячної страхової виплати визначається з урахуванням пункту 14 Порядку № 1266.

X. Страхова виплата дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності

1. Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування жінки на виробництві або її професійного захворювання під час вагітності, у зв’язку з чим дитина народилася з інвалідністю, прирівнюється до нещасного випадку, який стався із застрахованою особою. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою і до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років, їй надається допомога за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку.

Для отримання страхових виплат у цьому випадку надається заява за формою відповідно до додатка 2, акт, що підтверджує факт нещасного випадку матері під час вагітності, та довідка МСЕК, в якій визначено, що інвалідність дитини настала внаслідок травмування матері під час вагітності.

2. Орган, що призначає страхову виплату, здійснює щомісячні страхові виплати дитині, що народилася із інвалідністю внаслідок травмування її матері:

до 18 років – у розмірі державної допомоги дітям з інвалідністю;
після 18 років – у розмірі середньомісячної заробітної плати, що склалася на території області (міста) проживання таких осіб, але не менше від середньомісячної заробітної плати в країні на день виплати.

XI. Компенсація витрат на проїзд потерпілого, який став особою з інвалідністю, до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку та витрат на проїзд і житло особи, яка супроводжує потерпілого до місця лікування та/або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі)

1. Потерпілому, який став особою з інвалідністю, компенсуються витрати на проїзд до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку.

2. Особі, яка супроводжує потерпілого до місця лікування та/або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі) і у зворотному напрямку, орган, що призначає страхову виплату, за наявності підтвердних документів (оригіналів) компенсує витрати на проїзд і житло у розмірах, встановлених для службових відряджень.

3. Для здійснення компенсації витрат, передбачених пунктами 1, 2 цього розділу, до органу, що призначає страхову виплату, надається заява за формою відповідно до додатка 3 до цього Порядку та документи, передбачені пунктом 12 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362).

XII. Відшкодування витрат на надання соціальної послуги догляду вдома

1. Потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яким згідно з висновком ЛКК та/або медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі, та/або випискою з акта огляду МСЕК (довідкою до такого акта огляду), та/або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) визначено потребу в спеціальному медичному догляді та/або постійному сторонньому догляді, та/або побутовому обслуговуванні, надається соціальна послуга догляду вдома з урахуванням результатів оцінювання потреб потерпілого в соціальних послугах, проведеного згідно із Законом України “Про соціальні послуги” відповідно до Порядку № 438.

2. Соціальна послуга догляду вдома надається потерпілому в один з обраних ним таких способів:

юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, які є надавачами соціальних послуг або фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі;
шляхом виплати щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома потерпілому членом сім’ї потерпілого або іншою особою в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 року № 438 “Деякі питання організації забезпечення соціальними та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують”.

Витрати на надання соціальної послуги догляду вдома відшкодовуються за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

XIII. Відшкодування витрат на виплату щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги

1. Потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яким згідно з висновком ЛКК та/або медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі, та/або випискою з акта огляду МСЕК (довідкою до такого акта огляду), та/або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) визначено потребу в спеціальному медичному догляді та/або постійному сторонньому догляді, та/або побутовому обслуговуванні, та/або додатковому харчуванні, та/або предметах догляду за потерпілим, надається соціальна послуга натуральної допомоги з урахуванням результатів оцінювання потреб потерпілого в соціальних послугах, проведеного згідно із Законом України “Про соціальні послуги”, відповідно до Порядку № 438.

2. Соціальна послуга натуральної допомоги надається шляхом виплати щомісячної грошової компенсації потерпілому вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги, в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 року № 438 “Деякі питання організації забезпечення соціальними та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують”.

Витрати на надання соціальної послуги натуральної допомоги потерпілому відшкодовуються за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

XIV. Відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг

1. У разі настання страхового випадку орган, що призначає страхову виплату, відшкодовує вартість поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1468.

2. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку (професійного захворювання (отруєння / аварії) на виробництві, перелік яких визначено у додатку 10 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

3. Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.

4. Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 30 серпня 2023 року № 34-1 “Про розмір, процедуру проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 вересня 2023 року за № 1638/40694.

5. У разі звернення до органу Пенсійного фонду України члена сім’ї застрахованого чи іншої особи, яка здійснила поховання, відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг проводиться на підставі заяви за формою відповідно до додатка 4 до цього Порядку за умови надання документів (довідок, рахунків тощо), що підтверджують відповідні витрати.

XV. Перерахування щомісячних страхових виплат

1. Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться:

у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності;
у разі зміни складу сім’ї померлого;
щороку, з 01 березня, на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

2. Перерахований розмір щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності та проводиться із визначеного розміру щомісячної страхової виплати шляхом її ділення на відсоток втрати професійної працездатності до перерахунку та множенням на новий розмір відсотка втрати професійної працездатності.

3. Перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зміни складу сім’ї померлого проводиться у випадках:

народження дитини протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого;
смерті особи, яка перебувала на утриманні померлого;
працевлаштування особи, яка доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку, або досягнення дитиною 8-річного віку;
досягнення дитиною 18-річного віку, крім випадків, коли повнолітня дитина є здобувачем освіти за денною формою навчання;
закінчення навчання повнолітньою дитиною, яка здобувала освіту за денною формою навчання, або у разі досягнення дитиною 23-річного віку;
в інших випадках, передбачених законодавством.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати непрацездатним особам, які перебували на утриманні, у разі зміни складу сім’ї померлого проводиться з урахуванням положень частини сьомої статті 36 Закону та із застосуванням коефіцієнтів перерахунку відповідно до частини другої статті 31 Закону.

Зміна розміру щомісячної страхової виплати членам сім’ї померлого потерпілого або припинення її виплати здійснюється з дня виникнення обставин, що спричинили зміну її розміру або припинення її виплати.

4. Перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 01 березня проводиться автоматично (без звернення одержувача) шляхом множення розміру щомісячної страхової виплати, яку отримує потерпілий (особа, яка має право на виплати) станом на 01 число місяця, в якому проводиться перерахунок, на коефіцієнт, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Коефіцієнт перерахунку щомісячних страхових виплат відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

За наявності фінансових можливостей бюджету Пенсійного фонду України розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахування, передбачений абзацом другим цього пункту, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення.

Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати не підлягає зменшенню.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати потерпілому після перерахування не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати, а розмір щомісячної страхової виплати на всіх членів сім’ї, які мають право на щомісячну страхову виплату в разі смерті потерпілого, – семи розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.

XVI. Порядок здійснення страхових виплат

1. Щомісячні страхові виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюються:

потерпілому – з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
особам, які мають право на страхові виплати у зв’язку із смертю годувальника, – з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

2. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого – у місячний строк з дня його смерті особам, які мають на це право.

3. Страхові виплати здійснюються виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача страхової виплати в межах України незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) одержувача страхової виплати.

4. Виплата щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома та/або щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги потерпілому, проводиться відповідно до Порядку № 438 щомісяця у грошовій формі разом із виплатою призначеної йому страхової виплати внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у спосіб, обраний потерпілим для виплати такої страхової виплати.

Виплата компенсації юридичним особам, фізичним особам – підприємцям, які є надавачами соціальних послуг, фізичним особам, які надають соціальні послуги догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі здійснюється відповідно до Порядку № 438.

5. Страхові виплати здійснюється через поточні рахунки в банках або уповноваженими організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662), і Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279.

6. Нарахована сума страхової виплати включається в документи для виплати не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахування, продовження чи поновлення її виплати. Розподіл та спрямування коштів на фінансування виплат здійснюється Пенсійним фондом України.

7. Страхові виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більше як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини органу, що призначає страхову виплату, своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв’язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України “Про оплату праці”.

8. У разі неодержання щомісячної страхової виплати протягом шести місяців підряд її виплата продовжується після з’ясування причин неодержання за заявою одержувача за формою відповідно до додатка 5 до цього Порядку.

9. Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, пансіонатах для ветеранів війни та праці (далі – установа), щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ. При цьому виплата потерпілим різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в установі, але не менше ніж 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченої заробітної плати), здійснюється відповідно до пункту 3 цього розділу.

У разі зарахування до установи потерпілого, якому призначено щомісячну суму страхової виплати втраченого заробітку, адміністрація такої установи надсилає у триденний строк після взяття особи на державне утримання органам, що призначають страхові виплати, за місцем перебування особи на обліку та за місцезнаходженням установи:

повідомлення, в якому зазначає дату зарахування особи до установи, реквізити для перерахування коштів установі;
довідку про вартість утримання особи в установі.

Орган, що призначає страхові виплати, за місцезнаходженням установи бере на облік справу про страхові виплати та здійснює перерахування коштів установі з 01 числа місяця, наступного за датою надходження повідомлення. Якщо після зарахування особи до установи нарахування суми страхової виплати не проводилося (проводилось не за всі місяці), перерахування коштів починається з дати зарахування особи до установи, але не раніше 01 числа місяця, що настає за місяцем, в якому було здійснено нарахування. Одночасно з перерахуванням коштів до установи надсилаються списки осіб, щодо яких здійснено перерахування.

10. Адміністрація установи у разі перебування особи на канікулах, на лікуванні, у разі тимчасового переміщення (евакуації) особи під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях – надсилає у триденний строк з дати вибуття особи копію відповідного наказу (витягу з наказу) установи із зазначенням такої дати та дати повернення особи до установи органу, що призначає страхову виплату, за місцезнаходженням установи, який видає розпорядження про припинення перерахування частини страхової виплати установі за весь період відсутності особи (з дати вибуття до дати повернення включно) з подальшою її виплатою особі в призначеному розмірі.

У разі неможливості визначити дату повернення особи до установи в копії відповідного наказу (витягу з наказу) установи зазначається лише дата її вибуття. Виплата потерпілому в призначеному розмірі здійснюється після повернення особи до установи (іншої установи) або звернення особи.

У разі самовільного вибуття особи з установи адміністрація надсилає у триденний строк з дати вибуття особи копію відповідного наказу (витягу з наказу) установи із зазначенням такої дати органу, що призначає страхову виплату, за місцезнаходженням установи, який припиняє перерахування частини страхової виплати установі з наступного дня після вибуття. При цьому установа повертає раніше перераховані кошти за період відсутності особи в установі органу, що призначає страхову виплату, з метою їх виплати в установленому порядку.

11. У разі смерті особи адміністрація установи надсилає повідомлення про смерть органу, що призначає страхову виплату, за місцезнаходженням установи та повертає частину страхової виплати починаючи з дня, що настає за днем смерті особи.

12. У разі зміни вартості утримання особи в установі адміністрація установи до 05 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася така зміна, подає органу, що призначає страхову виплату, за місцезнаходженням установи довідку про вартість утримання особи в установі, на підставі якої проводиться перерахунок страхової виплати потерпілому та частини страхової виплати, що перераховується на рахунок установи. При цьому кошти перераховуються установі органом, що призначає страхову виплату, з 01 числа наступного місяця після надходження зазначеної довідки.

13. Якщо на утриманні потерпілого, який проживає в установі, є непрацездатні члени сім’ї, зазначені в частині другій статті 35 Закону, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, – чверть, на двох – третина, на трьох і більше – половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після вирахування вартості утримання в цій установі, але не менше 25 відсотків, виплачується потерпілому.

Форма заяви про виплату частини страхової виплати непрацездатним особам, які перебували на утриманні, наведена у додатку 5 цього Порядку.

14. Якщо щомісячна страхова виплата у разі смерті потерпілого призначена особам, які перебувають в дитячому будинку, інтернатному закладі, то страхова виплата перераховується на рахунок особи в банку.

15. Виплата потерпілим, засудженим до позбавлення волі, призначених страхових виплат здійснюється на рахунок установи за місцем відбування покарання і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати у встановленому порядку.

Якщо в одержувача, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, є непрацездатні особи, які перебувають на його утриманні, частина страхової виплати виплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, – чверть, на двох – третина, на трьох і більше – половина суми страхової виплати.

Форма заяви про виплату частини страхової виплати непрацездатним особам, які перебувають на утриманні, наведена у додатку 5 цього Порядку.

16. Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має на це право, можуть бути утримані органом, що призначає страхову виплату, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або якщо у документах подано завідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі рішення органу, що призначає страхову виплату.

При кожній виплаті щомісячної страхової суми загальний розмір відрахування не може перевищувати двадцяти відсотків призначеного розміру страхової виплати потерпілому або особі, яка має на це право. Відсоток відрахування надміру отриманих страхових виплат може бути збільшений за згодою одержувача страхових виплат.

17. Відрахування із сум страхових виплат провадяться в установленому законом порядку на підставі постанови виконавців, судових рішень, виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Із страхової виплати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення в повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, – 50 відсотків;
за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, – 20 відсотків.

Відсоток відрахування може бути збільшений за згодою одержувача страхових виплат.

18. Страхові виплати припиняються у випадках, передбачених статтею 40 Закону, у разі:

якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання / залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
якщо з’ясувалося, що страхові виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров’я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов’язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню.
у разі смерті одержувача страхових виплат;
у разі добровільної відмови від страхової виплати потерпілим або особами, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого;
в інших випадках, передбачених законом.

Якщо на утриманні такого потерпілого перебувають члени сім’ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених пунктами 1 і 5 частини першої статті 40 Закону, не припиняється, а лише зменшується на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.

19. До заяви про припинення страхової виплати у зв’язку з виїздом за кордон (додаток 5 до цього Порядку) подається паспорт громадянина України для виїзду за кордон, в якому проставлено штамп про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, скріплений печаткою територіального органу Державної міграційної служби України, або паспортний документ іноземця, або документ, що посвідчує особу без громадянства, витяг з реєстру територіальної громади з інформацією про зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) особи у зв’язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання / залишення на постійне проживання за кордоном.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено здійснення потерпілому або особам, які мають право на страхові виплати, що виїхали за кордон на постійне проживання / залишення на постійне проживання за кордоном, страхових виплат, суми, визначені на ці цілі, переказуються органом, що призначає страхову виплату, у Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року № 998 (далі – Порядок № 998), якщо міжнародним договором України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат.

У разі неподання потерпілим щороку в грудні документів, передбачених пунктом 6 Порядку № 998, якими засвідчується факт перебування потерпілого в живих, страхові виплати з 01 січня наступного року припиняються до надходження таких документів. Після надходження таких документів страхові виплати здійснюються з часу припинення.

20. Недоотримані у зв’язку зі смертю одержувача щомісячні страхові виплати виплачуються по день смерті одержувача включно.

Належні суми страхових виплат, що з вини органу, який призначає страхову виплату, не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті таких осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності включаються до складу спадщини. Форма заяви про недоотриману страхову виплату наведена у додатку 5 до цього Порядку.

Для виплати недоотриманої страхової виплати у зв’язку зі смертю одержувача до органу, що призначає страхову виплату, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим одержувача, документ, що посвідчує особу заявника.

Для виплати недоотриманої страхової виплати, яка ввійшла до складу спадщини, у зв’язку з незверненням осіб, які мають на неї право, за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає страхову виплату, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

21. Страхові виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, постанов Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 531 “Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”.

Календар