<…> Згідно з частиною першою ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504) одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
З огляду на положення ст. 19 Закону № 504 кожний з батьків дитини може скористатися такою відпусткою, якщо інший її не використав.
Тобто, при розгляді питання щодо надання соціальної відпустки за підставою «один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років» одному з батьків може бути надано таку відпустку у разі документального підтвердження того, що інший з батьків у поточному році не скористався такою відпусткою за цією ж підставою.
Оскільки законодавством не визначено конкретного переліку таких документів, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому із батьків відповідна відпустка не надавалась.
Рішення про надання додаткової оплачуваної відпустки приймається керівником з урахуванням наданих документів.
Щодо набуття права на додаткову соціальну відпустку, передбачену ст. 19 Закону № 504, під час знаходження в інших відпустках, зазначаємо, що Закон № 504, серед іншого, визначає умови, тривалість і порядок надання відпусток працівникам, зокрема, для виховання та догляду за дітьми з метою належного поєднання ними сімейних і трудових обов'язків.
Зауважуємо, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток, що надаються одночасно за один і той же самий період.
Право на виплату компенсації за відпустку, передбачену статтею 19 Закону № 504, виникає лише у разі наявності права на таку відпустку.
Іншого законодавством не передбачено.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативноправовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.