Лист Мінекономіки від 04.05.2021 р. № 4712-06/26166-07

Щодо звільнення вагітної жінки у разі ліквідації підприємства


◦ Трудовi вiдносини
◦ Звільнення працівників

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуло лист [...] щодо застосування норм законодавства про працю і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно зі ст. 49-2 КЗпП про наступне звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Також ст. 44 КЗпП передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених, зокрема, у п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Водночас слід зазначити, що відповідно до частини третьої ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

З огляду на викладене, на нашу думку, при ліквідації підприємства вагітна жінка може бути звільнена відповідно до п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП з наступним працевлаштуванням.

Додатково інформуємо, що згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов’язок щодо працевлаштування, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров’я).

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП