Підприємство після обстрілу: простій, працівники, втрачені документи та військовий облік. Покроковий алгоритм для кадровика

Спікер

Вікторія ПОЛІЩУК

адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Програма

Що робити роботодавцю, якщо підприємство постраждало від обстрілу: покроковий алгоритм дій від перших годин до повного відновлення кадрової документації, військового обліку та організації праці працівників.

На вебінарі розберемо найгостріші правові питання та практичні кейси:
 

1. ЩО РОБИТИ ОДРАЗУ ПІСЛЯ ОБСТРІЛУ: ПЕРШІ РІШЕННЯ РОБОТОДАВЦЯ

   • З чого почати, якщо пошкоджено офіс, виробничі приміщення або робочі місця.

   • Як зафіксувати пошкодження та втрату документів: наказ керівника, комісія, акт, фото та відеофіксація, документи ДСНС і правоохоронних органів.

   • Які документи надалі можуть підтвердити, чому підприємство не працювало, не мало доступу до документів або не могло виконати окремі обов’язки.

   • Коли дійсно потрібне підтвердження форс-мажорних обставин, а коли самого факту обстрілу недостатньо.

   • Якщо під час обстрілу постраждали працівники: кого повідомляти та як організувати розслідування нещасного випадку.

   • Нещасні випадки під час виконання роботи, спричинені ракетним чи артилерійським обстрілом та іншими воєнними діями, мають окремі правила розслідування.

2. ПІДПРИЄМСТВО НЕ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ: ЩО ОФОРМЛЮВАТИ ПРАЦІВНИКАМ

• Пошкодження приміщення ще не означає, що всім працівникам потрібно оголошувати простій. Визначаємо, хто може продовжити роботу дистанційно, в іншому приміщенні або після тимчасової зміни організації роботи.

• Простій: коли для нього є підстави, яким документом оформити та як оплачувати час простою.

• Призупинення дії трудового договору: коли його можна застосувати після обстрілу, а коли це буде помилкою.

• Нова межа призупинення: до 90 календарних днів, можливість продовження за згодою сторін та повідомлення працівника про відновлення роботи за 14 календарних днів.

• Працівник не виходить на зв’язок після обстрілу або евакуації: як фіксувати відсутність і які канали зв’язку використовувати. Після змін 2025 року і роботодавець, і працівник зобов’язані підтримувати можливість комунікації та повідомляти про зміну контактних даних.

• Які кадрові рішення після обстрілу найчастіше стають предметом претензій працівників та перевірок Держпраці.

3. ЗНИЩЕНІ КАДРОВІ ДОКУМЕНТИ: ЯК ЗАФІКСУВАТИ ВТРАТУ І З ЧОГО ПОЧИНАТИ ВІДНОВЛЕННЯ

• Паперові документи згоріли, сервер пошкоджено, доступу до бази немає: як провести інвентаризацію того, що втрачено.

• Акт про знищення або пошкодження документів: що в ньому варто зафіксувати, щоб через пів року не доводити, чому документа немає.

• Що відновлювати насамперед: накази з кадрових питань, відомості про прийняття, переведення та звільнення, табелі, відпустки, документи особових справ, трудові книжки, якщо вони зберігалися у роботодавця.

• Звідки брати інформацію для відновлення: електронна трудова книжка та дані ПФУ, податкова звітність, бухгалтерські програми, електронний документообіг, резервні копії, документи та копії працівників.

• Чого не треба робити: відтворювати документи «з пам’яті», оформлювати їх старими датами без підтвердження або створювати документи, яких фактично не було.

• Як організувати кадрові документи після відновлення роботи так, щоб наступна надзвичайна ситуація не знищила єдиний примірник усієї кадрової історії підприємства.

4. ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК І БРОНЮВАННЯ ПІСЛЯ ПОШКОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

• Які документи військового обліку могли бути втрачені та як правильно зафіксувати їх знищення.

• Як відновлювати списки персонального військового обліку, відомість оперативного обліку, журнал перевірок і звірянь, листування з ТЦК та СП, наявні копії військово-облікових документів.

• Які дані запитати у працівників повторно та які електронні військово-облікові документи використовувати.

• Як провести звіряння після відновлення обліку. Після змін, внесених постановою КМУ № 812, передбачено електронну взаємодію через Портал Дія з Реєстром, а списки персонального військового обліку залишаються основним обліковим масивом роботодавця.

• Що робити з працівниками, які виїхали, не можуть прибути до роботодавця або з якими призупинено дію трудових договорів. Важливий нюанс: працівники з призупиненими трудовими договорами залишаються у списках персонального військового обліку.

• Підприємство змінило адресу або фактичне місце роботи: що перевірити у військовому обліку, ЄДР та документах про критичність.

• Чи «згорає» бронювання разом із приміщенням підприємства. Сам факт пошкодження будівлі або зміни адреси не зазначений у Порядку № 76 як окрема підстава для автоматичного анулювання відстрочки. Натомість значення мають, зокрема, строк відстрочки, збереження статусу критично важливого підприємства, ліквідація роботодавця, звільнення працівника та інші визначені Порядком підстави.

• Окремо: як після змін, що діють з 1 вересня 2026 року, перевірити чинність критичності та бронювання перед відновленням або новим бронюванням працівників.

У вартість участі включено:


  Презентація лектора