16 липня 2022 р. набирають чинності норми частин 3 та 6 ст. 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регламентують використання державної мови в мережі "Інтернет" та як мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.Це означає, зокрема, що із 16 липня 2022 р.:
- будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками;
- усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, щоб користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності цього суб’єкта.
«Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі "Інтернет" (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням», – сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
За його словами, відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 р. може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.
«Це, своєю чергою, означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обгрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації», – наголосив Т. Кремінь.
Також із 16 липня 2022 р. Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.