Чи може працівник, який перебуває на «лікарняному» на основному місці роботи, працювати за сумісництвом


16.09.2021

Головний державний інспектор відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області Наталія Вирста роз’яснює, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. №1105-XIV (далі — Закон № 1105) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Статтею 22 Закону № 1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї тимчасової непрацездатності.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Згідно з п. 2 ст. 23 Закону № 1105 застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Порушенням режиму вважається (п. 4.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406):

  • відсутність хворого вдома у випадку призначення йому постільного режиму;
  • несвоєчасна явка на прийом до лікаря;
  • алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування;
  • вихід на роботу без дозволу лікаря;
  • самовільне залишення закладу охорони здоров’я;
  • виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду;
  • відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК тощо.
Отже, чинним законодавством не передбачено можливості виходу на роботу під час тимчасової непрацездатності. Але якщо таке сталося, то комісія (уповноважений) із соціального страхування по підприємству може прийняти рішення, що це є порушенням режиму та відмовити в призначенні такої допомоги.

Одночасно наголошуємо, що це роз’яснення не встановлює норм права, а носить інформаційний характер.


◦ Трудовi вiдносини
◦ Заміна відсутнього працівника
◦ Сумісництво і суміщення
◦ Оплата праці
◦ Матеріальне стимулювання
◦ Матеріальна допомога
ДЕМО ДОСТУП