Головне управлiння Держпрацi в Одеськiй областi дійшло висновку, що досягнення пенсійного віку не є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Так, нормою ст. 11 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 р. № 3721 забороняється відмова у прийнятті на роботу та звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.
Своєю чергою, ст. 2-1 КЗпП забороняє дискримінацію працівників за віком. Також у КЗпП не передбачені особливості звільнення працівників, які досягли пенсійного віку. Отже, КЗпП забороняє звільняти працівників саме з підстави досягнення ними пенсійного віку. Утім, це правило не забороняє роботодавцю звільнити такого працівника за загальними підставами, передбаченими в КЗпП.
Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, бажає й надалі працювати, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою лише у випадках, передбачених ст. 40 чи ст. 41 КЗпП. У цих статтях міститься вичерпний перелік підстав, за якими працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця. Звільнення працівника за будь-якими іншими підставами не дозволяється.
Працівник, який досяг пенсійного віку або вже є пенсіонером і який не бажає більше працювати, може бути ініціатором розірвання трудового договору. Припинення трудових відносин з ініціативи працівника регулюється ст. 38 КЗпП.