Другий апеляційний адміністративний суд фактично дав відповідь на практичне питання, яке дедалі частіше виникає у військовозобов’язаних: чи може держава зафіксувати порушення правил військового обліку без штрафу або окремого рішення про притягнення до відповідальності.
У цій справі йшлося не про накладення санкцій, а про сам факт появи в «Резерв+» відмітки про порушення та перебування у розшуку — і суд підтвердив, що такі дії можуть бути законними за певних умов.
Суть спору полягала в тому, що чоловік, який після зміни місця проживання отримав статус внутрішньо переміщеної особи, не став на військовий облік у визначений законом строк.
Це стало підставою для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Позивач наполягав, що без складання протоколу чи винесення постанови такі дії є незаконними, однак суди обох інстанцій дійшли протилежного висновку — облік і притягнення до відповідальності є різними правовими процедурами, які не залежать одна від одної.
Обставини справи № 520/30124/25
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії ТЦК та СП щодо внесення до реєстру «Оберіг» відомостей про порушення ним правил військового обліку, а також зобов’язати виключити ці дані.
Свою позицію він обґрунтовував тим, що не притягувався до адміністративної відповідальності, жодних протоколів щодо нього не складалося, а отже підстав для внесення інформації про порушення не існувало.
Судом встановлено, що позивач є військовозобов’язаним та має статус внутрішньо переміщеної особи. Водночас у застосунку «Резерв+» з’явилася відмітка про перебування його у розшуку у зв’язку з тим, що він не став на військовий облік за новою адресою.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання або став на облік у встановлений законом строк після переміщення.
Оцінка суду
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд виходив із того, що закон прямо зобов’язує військовозобов’язаних після зміни місця проживання або отримання статусу внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у семиденний строк. Невиконання цього обов’язку є порушенням правил військового обліку.
При цьому ведення персонально-якісного обліку та внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Суд окремо підкреслив, що внесення відомостей про порушення до реєстру не тотожне притягненню до адміністративної відповідальності. Питання накладення штрафу та оцінка правомірності відповідної процедури вирішуються в межах окремого провадження за Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Водночас сам факт невиконання обов’язку щодо постановки на облік є достатньою підставою для фіксації порушення в реєстрі.
Оскільки позивач не довів, що виконав обов’язок щодо повідомлення про зміну місця проживання та постановки на облік, суд визнав дії ТЦК та СП правомірними.
Рішення суду
Апеляційний суд залишив без задоволення скаргу позивача та підтвердив рішення Харківського окружного адміністративного суду. Постанова суду набрала законної сили з моменту ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.