Відповідно до норм ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Так, п. 163.1 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», зокрема, резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 ПКУ), та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ (пп. 164.2.5 ПКУ).
Для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 1.1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.