З 04.04.2025 р. сумісники після дворічної перерви набули право на отримання допомог за соціальним страхуванням, зокрема допомоги по тимчасовій непрацездатності, за кошти Пенсійного фонду. У ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105–XIV (далі — Закон № 1105) сполучник «або» змінено на «та», а запитань стосовно призначення сумісникам допомог стільки, ніби вони ніколи не користувалися цим правом.
І ось у листі від 28.03.2025 р. № 2800-030401-8/20889 ПФУ відповідає на чергове запитання: чи обов’язкова довідка про зарплату з основного місця роботи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності суміснику.
Ні, необов’язкова. Відсутність довідки не є підставою для відмови в призначенні допомоги згідно з переліком, наведеним у ст. 16 Закону № 1105, але без неї не можна обчислити середню зарплату, як це визначено в п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Аналогічної позиції дотримувався свого часу і Фонд соціального страхування (див. лист від 04.04.2022 р. № 362-11-1), зазначаючи, що довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи не впливає на прийняття рішення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства за місцем роботи за сумісництвом щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, а лише використовується для правомірного обчислення суми такого матеріального забезпечення.
Тобто першим є рішення уповноваженого — призначати чи не призначати допомогу за листком непрацездатності. А другим — обчислення середньої зарплати з урахуванням даних про зарплату за основним місцем роботи. І за відсутності довідки її обчислити не можна. Тому в разі відсутності довідки формально в призначенні допомоги відмовити не можна, а практично — потрібно.