Чоловіка мобілізували, хоча він мав відстрочку за окремим розпорядженням Генштабу ЗСУ. Документа, на підставі якого надавалася така відстрочка і який містив інформацію з обмеженим доступом та був призначений лише для службового користування, чоловік при собі не мав і не міг пред`явити працівникам ТЦК на їхню вимогу. Відповідну справу № 300/5636/24 13 березня 2025 року розглянув Восьмий апеляційний адміністративний суд.
Обставини справи
Чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК і військової частини, в якому просив визнати протиправними і скасувати наказ начальника ТЦК, наказ військової частини в частині зарахування до списків особового складу, зобов`язати військову частину виключити його зі списків. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Чоловік оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі він зазначив, що йому ще 05.09.2023 р. була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації терміном до 01.01.2027 р. згідно з абзацом 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній станом на дату надання такої відстрочки) на підставі розпорядження Генерального штабу ЗСУ дск від 28.08.2023 р. Відомості про цю відстрочку були внесені та відображалися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується листом, витягом з Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), знімками екрану застосунку «Резерв+» тощо.
Копія відповідного розпорядження дск від 28.08.2023 р. позивачу на руки не видавалася, оскільки йому присвоєно гриф «Для службового користування», тож воно містить інформацію з обмеженим доступом.
За змістом абзацу 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній станом на дату оформлення позивачу відстрочки), не підлягають призову інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Після внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстава, відповідно до якої позивачу було надано відстрочку, залишилася, зокрема, згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чинним на момент призову позивача, «не підлягають призову на військову службу під час мобілізації інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках».
На виконання вимог вказаних вище нормативно-правових актів, у межах 60-денного строку, 21.05.2024 р. позивачем було уточнено свої облікові дані через застосунок «Резерв+», що підтверджується відповідним знімком екрану.
Як випливає з електронного військово-облікового документа, сформованого в застосунку «Резерв+» (скріншот додавався до позову):
- у графі «Відстрочка до» стоїть відмітка «01.01.2027»;
- у графі «Бронювання до» стоїть прочерк «-»;
- графа «Дата уточнення даних» містить інформацію «21.05.2024».
Як випливає з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») щодо громадянина:
- у графі «Підкартотека обліку» зазначено «Користується правом на відстрочку»;
- у графі «Дата введення інформації про особу в систему» зазначено «06.11.2023»;
- у графі «Звірка контактних даних» зазначено «21.05.2024».
Наведеним в повному обсязі підтверджується, що відомості про надання позивачу відстрочки від мобілізації були внесені та відображалися у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пересвідчившись у наявності в реєстрі призовників інформації про чинну та оформлену відстрочку, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач 13.06.2024 р. прибув до ТЦК, де, незважаючи на наголошення позивачем про наявність у нього оформленої та чинної відстрочки до 01.01.2027 р., посадові особи ТЦК направили позивача на проходження військово-лікарської комісії для встановлення ступеня придатності до військової служби, за результатами якої він був визнаний придатним до військової служби.
У подальшому, на підставі наказу начальника ТЦК від 13.06.2024 р., громадянин був призваний на військову службу та направлений в розпорядження командира військової частини для проходження військової служби.
Після призову оскаржуваним у цій справі наказом командира військової частини чоловіка зараховано до списків особового складу військової частини (вихідні дані та копія наказу у позивача відсутні, на адвокатський запит не надані, про його витребування клопоталося в ході розгляду цієї справи).
Як зазначає чоловік, жодним нормативно-правовим актом не передбачено необхідності оформлення військовозобов’язаним особам після 18.05.2024 р. нової відстрочки від призову в разі незавершення чинності попередньої.
Водночас абзацом 3 п. 63 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.
У додатку 5 до Порядку № 560 наведено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За змістом вказаного переліку, для такої категорії осіб, яка визначена у п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках), не передбачено необхідності подання жодних документів, що підтверджують право на відстрочку.
Тобто у випадку позивача така відстрочка йому надавалась самостійно Генеральним штабом ЗСУ, за окремим розпорядженням і не потребувала подання додаткових документів до ТЦК, що узгоджується з додатком 5 до Порядку № 560.
Документ, на підставі якого надавалася така відстрочка, містить інформацію з обмеженим доступом та призначений лише для службового користування, тому він не міг знаходитися у позивача та пред`являтися працівникам ТЦК на їхню вимогу.
Водночас на вказаних обставинах наголошував позивач як під час протиправного призову на військову службу, так і у своїй позовній заяві. При цьому у відповідача був доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який містив усю необхідну інформацію про позивача, в разі необхідності відповідач міг уточнити всі дані з Генеральним штабом, чого, очевидно, зроблено не було.
Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що інформація про відстрочку позивача була внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ще 06.11.2023 р., що підтверджується відповідним витягом.
Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р. № 3633-IX (18 травня 2024 року) позивач у межах 60-денного строку, а саме 21.05.2024 р., оновив свої дані через Електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного застосунку «Резерв+», при цьому відповідні відомості надавалися як представникам ТЦК, так і до суду першої інстанції, однак були безпідставно проігноровані.
За наведених обставин, станом на дату призову позивача (13.06.2024 р.) у відповідача була в розпорядженні уся необхідна інформація щодо наявності у позивача оформленої відстрочки.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що станом на 13.06.2024 р. (дату направлення позивача на ВЛК) розпорядження Генерального штабу ЗСУ дск від 28.08.2023 р. було, чи на даний час є нечинним або ж відстрочка, надана позивачу таким розпорядженням, анульована, тому ТЦК не мав права направляти його на медичний огляд.
Більше того, оформлення військово-облікового документа у вигляді військового квитка відповідач зобов`язаний був здійснювати з використанням засобів та інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, чого усупереч ст. 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» зроблено не було.
Чоловік наголошує, що відстрочка надавалася безпосередньо вищим командуванням ЗСУ, за окремим розпорядженням, документ, на підставі якого надавалася така відстрочка, містить інформацію з обмеженим доступом, знаходиться у Генеральному штабі ЗСУ та призначений для службового користування, а тому він не міг знаходитися у позивача та пред`являтися працівникам ТЦК на їхню вимогу. Натомість у відповідача був доступ до реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який містив усю необхідну інформацію про позивача та, в разі необхідності, відповідач міг уточнити всі дані з Генеральним штабом, чого, очевидно, зроблено не було.
Водночас позивач на момент мобілізації не був заброньованою особою та не зобов`язаний був дотримуватися вимог Порядку бронювання, Мінекономіки не приймало жодного рішення щодо бронювання за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, а тому суд першої інстанції помилково ототожнив одну підставу для відстрочки з іншою.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що, як випливає із скріншоту сторінки "Резерв+", який міститься в матеріалах справи, відстрочка надана до 01.01.2027 р., проте такі дані оновлені 17.06.2024 р., тобто після вибуття позивача 13.06.2024 р. в розпорядження командира військової частини для проходження військової служби, зазначається таке.
Дата «17.06.2024», на яку посилався суд першої інстанції, міститься на знімку головного екрана застосунку «Резерв+» в рухомому рядку, а саме «Дані оновлені о 23:52 17.06.2024» - це дата оновлення документа, така дата змінюється під час кожного нового входу в застосунок «Резерв+» та формування нового витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»). Власне, після мобілізації позивач повторно заходив у застосунок з метою перевірити, чи відображається належним чином його відстрочка та для формування доказів для суду.
Водночас, як вже згадувалося вище, до позовної заяви долучався електронний військово-обліковий документ, сформований у застосунку «Резерв+», з якого видно, що:
- графа «Дата уточнення даних» містить інформацію «21.05.2024»;
- у графі «Відстрочка до» стоїть відмітка «01.01.2027»;
- у графі «Бронювання до» стоїть прочерк «-».
Саме 21.05.2024 р. - це дата, коли позивач вперше після 18.05.2024 р. скачав зстосунок та оновив свої дані.
Тобто наведеними доказами підтверджується, що відомості про надання позивачу відстрочки від мобілізації до 01.01.2027 р. були внесені та відображалися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ще 06.11.2023 р., також підтверджується, що він ще 21.05.2024 р. уточнив свої дані. У подальшому, після наступного програмного оновлення застосунку «Резерв+», в електронному військово-облікового документі позивача міститься відмітка «дані уточнено вчасно».
У своєму листі від 02.08.2024 р., наданому за результатами проведеної перевірки, Військова служба правопорядку дійшла висновку про наявність порушень вимог законодавства посадовими особами ТЦК, про що буде направлено начальнику ТЦК подання про усунення виявлених порушень.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на дату протиправного призову позивача відповідач у повній мірі володів інформацією про надання позивачу відстрочки та, більше того, оформлення позивачу військового-облікового документа повинно було здійснюватися з використанням засобів Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тобто відповідач не міг не володіти такою інформацією.
Також позивач послався на рішення Верховного Суду у справі № 520/7954/22, який скасував постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог особи.
Таким чином, Верховним Судом у справі № 520/7954/22 підтверджено можливість звільнення особи з військової служби у зв`язку з визнанням протиправним та скасуванням наказів про її мобілізацію і зарахування до списків особового складу військової частини.
Рішення апеляційного суду
Восьмий ААС вирішив, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як зазначив апеляційний суд, станом на дату призову позивача у відповідача була в розпорядженні уся необхідна інформація щодо наявності в позивача оформленої відстрочки, зокрема така інформація містилася у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який веде відповідач, та відповідно до якого оформлюються військово-облікові документи.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що станом на 13.06.2024 р. (дату направлення позивача на ВЛК) розпорядження Генерального штабу ЗСУ дск від 28.08.2023 р. є нечинним або ж відстрочка, надана позивачу таким розпорядженням, анульована, тому всупереч абзацу 3 п. 63 Порядку № 560 ТЦК та СП не мав права направляти позивача на медичний огляд.
Більше того, оформлення військово-облікового документа відповідач зобов`язаний був здійснювати з використанням засобів та інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, чого зроблено не було.
Доказами підтверджується, що відомості про надання позивачу відстрочки від мобілізації до 01.01.2027 р. були внесені та відображалися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ще 06.11.2023 р. Також підтверджується, що позивач ще 21.05.2024 р. уточнив свої дані. У подальшому, після наступного програмного оновлення застосунку «Резерв+», в електронному військово-облікового документі позивача міститься відмітка «дані уточнено вчасно».
Відстрочка позивачу надавалася безпосередньо вищим командуванням ЗСУ, за окремим розпорядженням, документ, на підставі якого надавалася така відстрочка, містить інформацію з обмеженим доступом, знаходиться в Генеральному штабі ЗСУ та призначений для службового користування. При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не може мати негативні наслідки через відсутність у нього відповідного витягу про підтвердження його бронювання відповідно до п. 12 Порядку бронювання, бо такий йому не було видано, а тому він і не міг пред`являти працівникам ТЦК на їхню вимогу. Натомість у відповідача був доступ до реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який містив усю необхідну інформацію про позивача, у разі необхідності відповідач міг уточнити всі дані з Генеральним штабом, чого зроблено не було.
Відповідно, судом першої інстанції безпідставно було зроблено висновок про необхідність подання позивачем до ТЦК витягу про підтвердження його бронювання відповідно до Порядку бронювання.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено необхідності оформлення військовозобов’язаним особам після 18.05.2024 р. нової відстрочки у разі незавершення чинності попередньої.
Водночас абзацом 3 п. 63 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.
Отже, Восьмий апеляційний адмінсуд апеляційну скаргу чоловіка задовольнив, рішення Івано-Франківського ОАС скасував, адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним і скасував наказ начальника ТЦК і наказ військової частини, зобов`язав військову частину виключити позивача зі списків особового складу.