17 квітня 2023 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт № 9214 "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо підвищення рівня соціального захисту застрахованих осіб та потерпілих внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, особливо осіб з інвалідністю".
Зміни вносяться з метою:
- уточнення норм Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що дасть можливість припинити порушення статті 22 Конституції (при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод);
- врахування норм, які дадуть можливість підвищити рівень соціального захисту працівників, особливо осіб з інвалідністю.
Законопроєктом передбачено підвищення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, уточнення норм щодо лікування, санаторно-курортного лікування, забезпечення засобами реабілітації, виплату грошових компенсацій на різні потреби потерпілим на виробництві, чіткіше визначення розмірів страхових виплат, пільг на проїзд до місця лікування та інші.
Планується, що застрахована особа, серед іншого, матиме право на:
- лікування та/або послуги з реабілітації у сфері охорони здоров’я, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (медичними виробами), що надаються відповідно до вимог законів "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я";
- відшкодування під час проходження лікування (в тому числі санаторно-курортного лікування) та/або реабілітації у сфері охорони здоров’я і професійної реабілітації витрат на проїзд до місця проведення лікування (в тому числі санаторно-курортного лікування), реабілітації чи навчання та у зворотному напрямку, на житло, а також на проїзд та житло особи, яка її супроводжує;
- забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до вимог законів України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я" та "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"
- забезпечення санаторно-курортним лікуванням або на відшкодування вартості самостійно придбаної санаторно-курортної путівки, що надаються відповідно до вимог Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні";
- виплату грошової компенсації вартості додаткового харчування;
- забезпечення соціальними послугами, у тому числі на спеціальний медичний та/або постійний сторонній догляд і побутове обслуговування, відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" або на виплату грошової компенсації витрат на відшкодування вартості спеціального медичного та/або постійного стороннього догляду та побутового обслуговування;
- забезпечення автомобілем, виплату грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, на транспортне обслуговування та на навчання водінню, що надаються відповідно до вимог Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".
Законопроєктом також передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надаватимуться за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На сьогодні надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом).
Страхові виплати, передбачені Законом № 1105, здійснюватимуться у разі, якщо звернення за їх призначенням надійде не пізніше 12 календарних місяців (зараз шість) з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат пропонують проводити й у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати (для потерпілих з інвалідністю, які не працюють, не служать, не займаються підприємницькою та незалежною професійною діяльністю, у яких щомісячна страхова виплата не досягає розміру мінімальної заробітної плати, у сумі, що не вистачає до відповідного розміру).
Уточнюється також, що мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, а для потерпілих з інвалідністю, які не працюють, не служать, не займаються підприємницькою та незалежною професійною діяльністю, мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
Порядок надання соціальних послуг потерпілим, у тому числі надання їм спеціального медичного та/або постійного стороннього догляду та побутового обслуговування, визначатиме Кабмін.
Потерпілий матиме право замість отримання таких соціальних послуг на догляд, отримати за власним вибором грошову компенсацію вартості такого догляду.
Сума витрат на відшкодування залежитиме від виду цього догляду та обслуговування, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) за:
- розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);
- половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд;
- чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).
Потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначатиме МСЕК. Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує одночасно кількох видів догляду та побутове обслуговування, оплата проводиться за кожним її видом окремо.
Потерпілим призначається грошова компенсація вартості додаткового харчування. Виплата такої грошової компенсації здійснюється протягом конкретно визначеного строку відповідно до раціону, який складає дієтолог чи лікуючий лікар та затверджує ЛКК.
Призначення потерпілим грошової компенсації витрат на відшкодування вартості спеціального медичного догляду, постійного стороннього, побутового обслуговування та додаткового харчування здійснюється уповноваженим органом управління.
Витрати на соціальні послуги та на грошову компенсацію витрат на відшкодування вартості спеціального медичного догляду, постійного стороннього, побутового обслуговування (незалежно від того, ким здійснюються зазначені види догляду та обслуговування) та додаткового харчування для потерпілого фінансуються за рахунок коштів соціального страхування.
У разі ухвалення цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем опублікування.