Фонд соціального страхування зазначає, що допомога по тимчасовій непрацездатності має компенсувати працівнику заробіток, втрачений за час лікування. Її розмір залежить від середньоденного доходу й тривалості страхового стажу: сума допомоги становить від 50 % середньої зарплати (якщо стаж до трьох років) і до 100 % (якщо стаж понад вісім років).
Для визначення страхового стажу, якщо застрахована особа працює на одному підприємстві менше восьми років, можуть використовуватись такі відомості:
- додаток 4 «Форма ОК-5»;
- додаток 5 «Форма ОК-7»;
- додаток 9 «Дані про трудовий та страховий стаж»;
- трудова книжка.
Якщо працівник почав трудову діяльність у 2016 р. та пізніше, достатньо врахувати дані з додатку 9. Це пов’язано з тим, що з 01.01.2016 р. для платників єдиного внеску було запроваджено однакову ставку єдиного внеску в розмірі 22 %. Тож починаючи з цієї дати страховий стаж за страхуванням у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та за пенсійним страхуванням збігається.
Однак до цього періоду страхові стажі можуть мати відмінності, тож використовувати дані з додатку 9 потрібно з обережністю, наголошує начальниця управління страхових виплат і матеріального забезпечення ВД ФССУ Світлана Зарубіна. Період страхового стажу з 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. необхідно обчислювати з використанням довідок «Форма ОК-5» або «Форма ОК-7», а також даних про трудову діяльність, зазначених у трудовій книжці. А період страхового стажу до 2011 р. — на підставі трудової книжки.
Водночас завдяки роботі Пенсійного фонду з цифровізації трудових книжок після її завершення визначення страхового стажу суттєво спроститься.