Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для страхових виплат, є 12 календарних місяців роботи перед місяцем, в якому стався нещасний випадок, за тим місцем роботи, де нещасний випадок мав місце.
Якщо людина працювала на підприємстві, де стався страховий випадок, менше 12 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до останнього числа місяця).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, середній заробіток обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Якщо ж у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку заробітку в людини з поважних причин не було взагалі, або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається, виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка не встановлена, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Довідково
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.