Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (частина третя ст. 54 КЗпП України).
Згідно зі ст. 175 КЗпП України залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей економіки України, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.
Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зазначені у частині першій цієї статті обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.
Проте нормами частини першої ст. 8 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі – Закон №2136) визначено, що у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні та жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
У мирні часи, до початку військової агресії РФ, частиною першою ст. 54 КЗпП України було передбачено, що в разі роботи в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочувалася на одну годину. Це правило не поширювалося на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.
Тривалість нічної роботи зрівнювалася з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах за шестиденного робочого тижня з одним вихідним днем (частина друга ст. 54 КЗпП України).
На сьогодні, у період дії воєнного стану, норми частини першої і другої ст. 54 КЗпП України не застосовуються (частина друга ст. 8 Закону № 2136).
Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці