Фахівці МОЗ роз'яснюють, що I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або уродженими вадами.
I група інвалідності (підгрупи А і Б)
Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоров’я: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності — це нездатність до:
- самообслуговування;
- самостійного пересування;
- орієнтації (дезорієнтація);
- спілкування;
- контролювання своєї поведінки;
- навчання тощо.
![](/media/uploads/2023/01/16/325416993_1377410346337052_5818759439165538224_n.jpg)
ІI група інвалідності
Особи, яким встановлено II групу інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
- самообслуговування (людина не може існувати без допоміжних засобів або допомоги інших осіб);
- самостійного пересування;
- здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування;
- здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку.
![](/media/uploads/2023/01/16/325425716_471979465137872_8935806484083197439_n.jpg)
ІIІ група інвалідності
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги та соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
- самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
- самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
- навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
- праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
- орієнтації;
- спілкування;
- контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах).
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
![](/media/uploads/2023/01/16/325492441_1387642922045335_5443982789976266658_n.jpg)
Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ від 21.01.2015 р. № 10. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
![](/media/uploads/2023/01/16/321540115_8530549617018068_5648359027789339023_n.jpg)