Фахівці МОЗ роз'яснюють, що I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або уродженими вадами.
I група інвалідності (підгрупи А і Б)
Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоров’я: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності — це нездатність до:
- самообслуговування;
- самостійного пересування;
- орієнтації (дезорієнтація);
- спілкування;
- контролювання своєї поведінки;
- навчання тощо.
ІI група інвалідності
Особи, яким встановлено II групу інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
- самообслуговування (людина не може існувати без допоміжних засобів або допомоги інших осіб);
- самостійного пересування;
- здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування;
- здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку.
ІIІ група інвалідності
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги та соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
- самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
- самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
- навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
- праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
- орієнтації;
- спілкування;
- контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах).
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ від 21.01.2015 р. № 10. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
