Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець не підтримує розроблений Міністерством економіки України новий Трудовий кодекс (ТК), повідомив омбудсмен у відповідь на запит Радіо Свобода.
«Проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників, – заявив омбудсмен і додав, що його окремі норми суперечать принципам, закріпленим у Конституції України та міжнародному законодавстві.
Омбудсмен наголосив, що в грудні 2024 року надав Мінекономіки свою позицію щодо проєкту Трудового кодексу України і наголосив на необхідності оновлення трудового законодавства особливо в контексті підготовки до післявоєнного періоду.
«Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке забезпечує європейські трудові цінності, соціальний мир і справедливість», – зазначив уповноважений з прав людини.
Омбудсмен наголосив, що проєкт Трудового кодексу потребує суттєвого доопрацювання, щоб відповідати сучасним викликам і гарантувати права та інтереси працівників.
Він звертає увагу на такі недоліки в законодавчій ініціативі:
- зміна формулювання підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на розірвання «з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру» є вкрай широким формулюванням та потребує конкретизації задля уникнення невмотивованих звільнень;
- проєкт містить абстрактні категорії: працівник має діяти «добросовісно й розумно, додержуватися моральних засад суспільства»;
- нормативно-правовими актами не встановлено чітких критеріїв щодо визначення добросовісності, розумності та моральних засад;
- слід надати визначення поняттям «втрата довіри до працівника», «аморальний проступок», які є підставами, передбаченими у проєкті для звільнення;
- у разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 120 календарних днів поспіль трудовий договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Вказана норма не корелюється з положеннями окремих законів. Наприклад, до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», зазначає уповноважений;
- у розділі про укладання строкових трудових договорів передбачено можливість переукладання договору до п’яти років. На думку Д. Лубінця, строк п’ять років є надмірним, зважаючи на практику європейських країн, він потребує зменшення;
- також в Офісі вважають негативним скасування низки відпусток, передбачених чинним законодавством;
- проєктом передбачається право роботодавця застосовувати локаут, що може призвести до зловживань з боку роботодавця, оскільки роботодавці, маючи більші економічні можливості, отримавши таке право, можуть здійснювати більший тиск на працівників. Варто встановити чіткі підстави застосування локауту, наприклад, у разі ухилення працівників від проведення колективних переговорів. Не визначені також гарантії працівників під час застосування локауту: чи зберігається заробітна плата, чи компенсація здійснюється за правилами простою; не вказуються категорії працівників залежно від того, хто бере участь у страйку, і того, хто не бере;
- у проєкті передбачено, що в разі відсутності роботодавця за місцезнаходженням складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/інспектування. Таким чином, у проєкті, як і в чинному законодавстві, не передбачений дієвий механізм здійснення державного нагляду (контролю), який є одним із способів захисту порушених роботодавцем трудових прав працівника. Тому необхідно передбачити застосування санкцій до суб’єкта господарювання в разі відсутності його за місцем реєстрації, розробити механізм встановлення фактичного місця перебування суб’єкта господарювання та його посадових осіб.