"Працівника прийняли на роботу на умовах неповної зайнятості – на 0,5 ставки з посадовим окладом згідно зі штатним розписом і оплатою пропорційно відпрацьованому часу".
Що не так у цьому формулюванні?
У розпорядчій частині наказу маємо одразу кілька порушень.
1. Не визначено режим і графік роботи працівника, що є порушенням ст. 29 КЗпП, яка зобов’язує визначити умови праці працівника і ознайомити його з Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Проте режим роботи, визначений ПВТР, на працівника з неповною зайнятістю не поширюється. Для таких працівників він визначається в наказі про прийняття на роботу індивідуальний графік роботи.
2. Поняття «0,5 ставки» нормативно не визначене й вживається тільки на побутовому рівні.
Натомість у наказі про прийняття на роботу працівника потрібно зазначити:
- режим роботи: неповний робочий час, неповний робочий тиждень чи їх поєднання;
- скільки годин на тиждень працівник трудитиметься;
- в які робочі дні тижня він працюватиме;
- скільки годин щодня він має працювати.
Саме так визначається режим роботи для працівників з неповним робочим часом у типовій формі № П-1, затвердженій наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489. І саме на її використанні наполягають інспектори праці.
3. У даному випадку взагалі не визначені умови оплати праці: посадовий оклад, доплати, надбавки постійного характеру. Це порушення норм ч. 1 ст. 29 Закону України «Про оплату праці» від 25.03.1995 № 108/95-ВР.
Там зазначено: при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.
Також інспектор праці перевірить нарахування зарплати, і якщо механізм нарахування зарплати при неповному робочому часі не визначений, матимемо ще й похибки у нарахуванні зарплати.
Світлана ЛІСТРОВА,
експерт із питань трудового права