Оформлення трудових відносин у разі сезонної (тимчасової) роботи


12.07.2021

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на сьогодні в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 р. № 310-ІХ (далі — Указ № 310) та Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 р. № 311-ІХ (далі — Указ № 311).

Так, відповідно до п. 1 Указу № 310 сезонними вважаються працівники, що виконують сезонні роботи — роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не увесь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

Перелік сезонних робіт наведений у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 р. № 278.

Нормами п. 1 Указу № 311 встановлено, що тимчасовими вважаються працівники, які прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), — до чотирьох місяців.

Важливо знати, що на сезонних та тимчасових працівників поширюються умови і положення, передбачені правилами трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).

Відповідно до ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Для тимчасових і сезонних працівників КЗпП, Указами № 310 та № 311 визначені особливості, а саме:

  • не встановлюється випробування під час прийняття на роботу;
  • працівники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це керівництво фермерського господарства письмово за три дні;
  • з ініціативи фермерського господарства договір може бути розірвано з підстав, передбачених ст. 40, 41 КЗпП України, окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП України, а також з додаткових підстав, встановлених Указами № 310 та № 311 (у разі зупинення робіт на підприємстві на строк більш як на два (для тимчасових — одного) тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт на підприємстві;
  • у разі неявки працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця (для тимчасових — двох тижнів підряд) внаслідок тимчасової непрацездатності);
  • відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу (як вказано у вимогах ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР). Також це стосується компенсації за невикористану відпустку;
  • у разі звільнення тимчасовим, сезонним працівникам у загальному порядку виплачується вихідна допомога при звільненні, як визначено умовами ст. 44 КЗпП України. Розмір вихідної допомоги становить середній заробіток за тиждень для сезонних працівників та за три дні — для тимчасових.

Звертаємо увагу роботодавців сільськогосподарської галузі, що офіційне оформлення трудових відносин забезпечує соціальні гарантії працівників і надає впевненість, що робота працівником буде виконуватись якісно.

Оформлюють тимчасових, сезонних працівників у загальному порядку: працівник пише заяву, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу і вноситься запис до трудової книжки.

Важливо: у наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну або тимчасову роботу, вказується строк, а працівника ознайомлюють з документом під підпис.

Крім того, роботодавцю необхідно повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 р. № 413 до початку роботи працівника.

 


◦ Трудовi вiдносини
◦ Прийняття на роботу
ДЕМО ДОСТУП