Уряд постановою від 09.12.2020 р. № 1213 вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
За цим посиланням Порядок № 100 без урахування змін.
За цим посиланням Порядок № 100 з урахуванням змін.
Спеціальних умов набрання чинності змінами не встановлено, тож вони наберуть чинності в загальному порядку — з дня їх офіційного опублікування. Далі коротко про те, що змінилося в Порядку № 100.
- Дію Порядку № 100 поширено на фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників.
- Норми Порядку № 100 застосовуються для оплати всіх видів відпусток, передбачених законодавством, в т. ч. творчої, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Тепер зрозуміло, чому до редакції впродовж двох місяців надходили запитання, як оплачувати додаткові відпустки. На щастя, крапку поставлено так, як ми й консультували: всі відпустки оплачуємо із розрахунку 12-місячного розрахункового періоду.
- Уточнено пп. «ж» і «з» п. 1 Порядку № 100. Встановлено, що Порядок № 100 не застосовується для оплати часу відрядження державних службовців і застосовується для оплати за час затримки виконання рішення суду. Можна було без цього обійтися, але «най буде».
- Викладено в новій редакції п. 2 Порядку № 100, а саме запроваджено новий порядок визначення розрахункового періоду.
Як і раніше, всі види відпусток оплачуються виходячи з 12-місячного розрахункового періоду.
Як і раніше, якщо працівник перебував у трудових відносинах менше 12 місяців, до розрахунку беруться повні місяці з 1 по 1 число.
Відтепер уточнено, що якщо перший робочий день місяця для працівника не є 1-м числом, то такий місяць береться до розрахунку. Але це стосується тільки 12-місячного розрахункового періоду.
Усі інші виплати проводяться із середнього заробітку за 2 останніх місяці. Якщо працівник не працював протягом 2-х останніх місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, а не як раніше «за фактично відпрацьований час».
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством (вже немає «та з інших поважних причин») не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду.
Відтепер в обох випадках (для 12- і 2-місячного розрахункового періоду), якщо у працівника немає розрахункового періоду, то він умовний — 12 і 2 місяці, а середня зарплата обчислюється з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Як це працює із 12-місячним розрахунковим періодом, нам відомо, тому що досі так часто обчислювали відпускні: оклад множили на 12 і ділили на (365 − 11).
А от із 2-місячним розрахунковим періодом досі були проблеми. Відтепер чітко вказано: беремо два попередніх місяці й ділимо на число робочих днів за ці останні два календарних місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації. Але нас же завжди цікавило, як бути, якщо в працівника індивідуальний графік роботи? Цей момент взагалі в складі змін не згадується.
- Викладено в новій редакції п. 3 Порядку № 100, а саме запроваджено новий підхід до врахування тих чи інших виплат. Зокрема, змінено порядок врахування премій та інших схожих виплат, окремо не згадано про річну винагороду. Але зрозуміліше не стало. Чому? Пояснимо.
Раніше в п. 3 Порядку № 100 було встановлено, що «при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата» і т. д. «Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату».
Тепер у п. 3 Порядку № 100 вказано, що «суми нарахованої заробітної плати враховуються в тому місяці, за який вони нараховані, та в розмірах, в яких вони нараховані».
«Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані». При цьому запроваджено й новий порядок урахування такої їх частини.
Пам’ятаємо, коли перед нами стояло питання, як враховувати ті чи інші виплати, які ми донараховуємо працівниками через помилки тощо, то Мінсоцполітики в листі від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11 зазначало, що «відповідно до Порядку № 100 лише премії включаються в заробітну плату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю, всі інші виплати мають враховуватись в ті місяці, за які їх здійснено». Тож відтепер про це в Порядку № 100 вказали прямо:
- «суми нарахованої заробітної плати враховуються в тому місяці, за який вони нараховані, та в розмірах, в яких вони нараховані»;
- премії — в частині, що «відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані».
Відповідно, якщо в лютому 2020 р. нараховано річну винагороду за 2019 р., а розрахунковий період 01.01.2020 р. − 31.12.2020 р., то така винагорода до розрахунку середньої зарплати не враховується.
Тепер ще більше новими барвами заграє питання, як враховувати премію, нараховану в поточному місяці за попередній…
- Врегульовано питання обчислення середньої зарплати, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати: середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку або її частини, якщо встановлено неповний робочий час. А якщо тарифна ставка менше мінімальної зарплати?
- Виключено п. 10 Порядку № 100, тож тепер можна вже не коригувати виплати, що входять до розрахункового періоду. Роботодавці виграли, працівники програли. А достатньо лише було змінити п. 10 і прописати, що коригувати потрібно не всі виплати, що входять до розрахунку, а тарифну ставку (оклад).
Підбиваючи підсумки, зазначимо, що наше враження від змін таке: хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Звичайно, запитань стане трохи менше (наприклад, щодо застосування п. 10), але вони будуть. Більше на цю тему читайте в журналі «Заробітна плата» № 1/2021. Ширший коментар до змін розміщено на сайті вже.