Оприлюднено текст проєкту нового Трудового кодексу України


◦ Зміни в законодавстві
◦ Перспективні проєкти
16.01.2024


На сайті СПО об'єднань профспілок оприлюднено для обговорення проєкт Трудового кодексу України

Цей Кодекс розкриває конституційні засади, які проголошують Україну демократичною, соціальною та правовою державою, визначає правові механізми реалізації права на працю, його захисту та увиразнює баланс інтересів працівників і роботодавців. Продовжуючи сторічну традицію кодифікації трудового законодавства, цей Кодекс є новочасним етапом унормування індивідуальних та колективних трудових відносин на принципах свободи, рівності, забезпечення гідної праці з імплементацією міжнародних стандартів регулювання трудових відносин у національне законодавство.

 Як вказано у пояснювальній записці, метою затвердження Трудового кодексу є дерадянізація законодавства про працю, створення рівних правил на ринку праці й балансування інтересів працівників і роботодавців, надання стимулів для розвитку соціально відповідального бізнесу, інвестування в національну економіку, спрощення порядку укладання та розірвання трудових відносин у поєднанні з ефективними механізмами захисту від раптової втрати роботи, полегшення пошуку нової роботи та зниження рівня безробіття.

Прийнятий у 1971 році Кодекс законів про працю України, на думку Мінекономіки як розробника проєкту, є "радянським як за змістом, так і за духом". Він є сумішшю правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов, більшість з яких є застарілими і не можуть адекватно регулювати сучасні трудові відносини.


Головні принципи розробки проєкту акта:

  • збалансування інтересів сторін трудових відносин;
  • зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці;
  • визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин;
  • розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин;
  • спрощення процедур укладання та розірвання трудових відносин;
  • стимулювання суб’єктів господарювання до створення робочих місць;
  • «дебюрократизація» трудових відносин;
  • дотримання конвенцій МОП та директив Європейського Союзу;
  • забезпечення недискримінації працівників та реалізація принципу рівної оплати чоловіків та жінок за працю рівної цінності;
  • оптимізація соціально-трудових гарантій та зменшення навантаження на трудові відносини;
  • забезпечення захисту материнства, дітей та молоді.

До проєкту акта включені норми законів «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про колективні угоди та договори», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».


Порівняно із чинним законодавством про працю додатково включено регулювання питань щодо:

1) порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;

2) визначення ознак трудових відносин. Так,  договірні відносини незалежно від їх назви та виду визнаватимуться трудовими за наявності трьох і більше зазначених ознак:

  • особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою;
  • виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи;
  • здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
  • виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
  • систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі;
  • встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
  • відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

3) врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників. Так,  на домашніх працівників поширюватимуться загальні положення щодо тривалості робочого часу з урахуванням особливостей, передбачених ст. 89 ТКУ. Домашнім працівникам, які є неповнолітніми особами, тривалість роботи встановлюватиметься з урахуванням часу, необхідного для здобуття або завершення ними загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти. Нюанси роботи з підсумованим обліком робочого часу прописані у ст. 88 ТКУ.

4) вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку. Згідно з проєктом ТКУ щорічна основна оплачувана відпустка надаватиметься працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. У перший рік роботи у даного роботодавця працівник набуває право на повну тривалість щорічної оплачуваної відпустки на умовах та в порядку, визначеному трудовим договором, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення шести місяців безперервної роботи.


Загалом буде встановлено такі види відпусток:

  • щорічна основна оплачувана відпустка (стаття 95 цього Кодексу) та інші щорічні додаткові оплачувані відпустки, передбачені законом;
  • відпустки у зв’язку з навчанням (стаття 97 цього Кодексу);
  • соціальні відпустки:
    • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 98 цього Кодексу);
    • відпустка для догляду за дитиною (стаття 99 цього Кодексу);
    • відпустка працівникам, які усиновили дитину (дітей) (стаття 100 цього Кодексу);
    • відпустка при народженні дитини (стаття 101 цього Кодексу);
    • відпустка працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 102 цього Кодексу).
  • відпустки без збереження заробітної плати (стаття 105 цього Кодексу).

Також передбачено реформування порядку і умов надання соціальних відпусток, з урахуванням принципу гендерної недискримінації;

5) впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації поширення норм колективних договорів та угод;

6) врегулювання нагляду за додержанням законодавства в сфері трудових відносин та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.

Крім цього, проєктом акта пропонується запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу.

Передбачається визначити принципи, правові та організаційні засади регулювання порядку та способів вирішення колективних трудових спорів в Україні, запровадити сучасний механізм вирішення таких спорів за допомогою примирних процедур та трудового арбітражу, розвиток інституту трудової медіації, реалізацію права працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, удосконалення порядку та процедури проведення страйків, збалансування інституту відповідальності та інтересів працівників і роботодавців за порушення законодавства про колективні трудові спори тощо.


Порівняльна таблиця до проєкту Трудового кодексу України.

 


Відділ передплати
0 800 214 008

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП