Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я встановлюються відповідно до Наказу МОЗ України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» №319 від 25.05.2006. Норми робочого часу, установлені в цьому наказі, застосовуються для медичних працівників незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.
Тривалість робочого часу для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я та їх структурних підрозділів становить 38,5 годин на тиждень.
До цієї категорії відносяться такі заклади:
- лікарні, санаторно-курортні заклади, профілакторії;
- амбулаторно-поліклінічні заклади (за винятком лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих);
- заклади переливання крові, швидкої та екстреної і консультативної медичної допомоги, медицини катастроф;
- санітарно-профілактичні заклади;
- молочні кухні,
- інформаційно-аналітичні центри медичної статистики;
- бюро судово-медичної експертизи;
- клініки, лабораторії та інші структурні підрозділи закладів охорони здоров’я, науково-дослідних інститутів, вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
До 33-х годин на тиждень зменшується тривалість робочого тижня для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих в:
- амбулаторно-поліклінічних закладах;
- амбулаторно-поліклінічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів,
- пунктах охорони здоров’я (здоровпунктів),
- фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктах (у тому числі сільських та селищних рад);
- центрах (бюро) медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультаційних комісій.
Така сама тривалість робочого тижня встановлюється для лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють протягом усього робочого часу на медичних генераторах ультракороткохвильової частоти потужністю більше ніж 200 ват.
У ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудового розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їхня робочого дня збільшується до 38,5 годин на тиждень.
Тривалість робочого тижня до 40 годин встановлено для:
- для керівників закладів та установ охорони здоров’я, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відділів, служб та інших підрозділів (за винятком лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою — керівників структурних підрозділів та закладів охорони здоров’я, у тому числі амбулаторно-поліклінічних), головних фахівців (головних медичних сестер, головних фельдшерів, головних інженерів, головних енергетиків, головних технологів тощо), фахівців, технічних службовців та робітників (за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці);
- для провізорів, фармацевтів аптек, зайнятих тільки відпусканням ліків та інших товарів аптечного асортименту;
- для молодших медичних сестер, молодших медичних сестер з догляду за хворими, сестер-господарок (за винятком тих, хто працює із шкідливими умовами праці).
Перелік професій і посад, для яких застосовується ненормований робочий день, установлюється колективним договором. Напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні тривалість роботи не може перевищувати 5 годин (стаття 53 Кодексу законів про працю України).
Для працівників, які працюють у закладах (структурних підрозділах) і на посадах у шкідливих умовах праці, установлюється скорочена тривалість робочого тижня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», на підставі результатів атестації робочих місць порядок проведення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Працівникам закладів охорони здоров’я за їх згодою може вводитися робочий день з розподілом зміни на частини (з перервою у роботі понад 2 години) за умови, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої норми тривалості робочого дня (стаття 60 КЗпП).
Доплата в ці дні проводиться за відпрацьований час до посадового окладу, в розмірі до 30 %, конкретний розмір якої визначає керівник закладу за погодженням з профспілковим комітетом у межах затвердженого фонду оплати праці.
Джерело: Західне міжрегіональне управління Держпраці