Законодавство передбачає кілька видів відпусток для догляду за дітьми та хворими членами сім’ї. Вони відрізняються тривалістю, підставами надання та умовами оплати.
- До 3 років. Один із батьків, а також інші особи, які фактично доглядають за дитиною, можуть оформити відпустку до досягнення нею трирічного віку. Використовувати її дозволено повністю або частинами, а під час перебування у відпустці можна працювати на умовах неповного робочого часу чи дистанційно.
- До 6 років. Якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком, працівник має право на відпустку без збереження зарплати до досягнення дитиною шестирічного віку.
- До 16 або 18 років. Для догляду за дітьми з тяжкими захворюваннями, інвалідністю або особливими медичними потребами закон дозволяє оформити тривалішу відпустку без збереження заробітної плати. Право на неї підтверджується медичними документами.
- Для догляду за хворим родичем. Працівник може отримати відпустку без збереження зарплати для догляду за хворим членом сім’ї, який потребує постійного стороннього догляду. Максимальна тривалість такої відпустки становить 30 календарних днів.
- Додаткова оплачувана відпустка для батьків. Працівники, які мають двох і більше дітей до 15 років, дитину з інвалідністю, а також одинокі матері й інші визначені законом категорії мають право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів, а за кількома підставами – до 17 днів.
Під час воєнного стану діють спеціальні правила. Зокрема, роботодавець може відмовити в наданні окремих видів відпусток працівникам, залученим до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, у сфері оборони або виконання мобілізаційних завдань.