Учора ввечері сайт Президента України повідомив, що Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який Верховна Рада України ухвалила 16.01.2020 р. Йдеться про законопроєкт № 1210, що має тепер № 466-IX.
Повідомляється, що закон передбачає низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами. Закон має на меті запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію положень Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). Крім того, зміни забезпечують необхідні умови для реформування Державної податкової служби та відкривають можливість для перетворення її структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи.
Документ, який підписав Президент, йдеться у повідомленні, також вдосконалює систему адміністрування податків та розширює можливості онлайн-сервісів для платників. Реалізація положень закону також розширює інвестиційні стимули шляхом запровадження прискореної амортизації основних засобів.
У той же час повідомляється, що Президент України звернувся до КМУ з низкою пропозицій, зокрема щодо визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній. Глава держави запропонував спільно з представниками бізнес-асоціацій та експертами напрацювати та внести до Верховної Ради законодавчі ініціативи з метою впровадження прозорих і деталізованих механізмів реалізації положень щодо обмежень, запроваджених для запобігання ухиленню від оподаткування; визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, а також надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування (з урахуванням обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням у світі COVID-19). Також, на думку Президента, має бути зменшений розмір штрафів за окремі незначні податкові правопорушення.
►Від редакції
Додамо, що цей законопроєкт викликав неоднозначну реакцію як у суб’єктів господарської діяльності, так і в незалежних експертів.
Так, наприклад, Спілка Українських Підприємців вважає, що закон розширює повноваження контролюючих органів, які отримують право тлумачити норми права та обставини, а також визначати наявність вини у діях платника податків; ускладнює правила оподаткування шляхом запровадження складних інструментів податкового контролю, ефект від запровадження яких не прорахований (ділова мета, конструктивні дивіденди, наявність податкової вигоди від застосування міжнародних угод, контрольовані іноземні компанії, ускладнення розрахунку правил тонкої капіталізації) тощо.
Народний депутат Ніна Южаніна на своїй сторінці у мережі Facebook також пише, що ефект від набрання чинності цим законом буде іншим, ніж планувалося початково. На її думку, закон готувався на хвилі кількарічного зростання економіки, коли надання податківцям і силовикам додаткових повноважень здавалося не таким жахливим. Крім того, вона відзначає, що інститут «ділової мети», що запроваджується законом, суперечливий, не працює і використовується виключно з метою тиску на бізнес для донарахування платежів і штрафних санкцій, коли інших порушень у суб’єкта господарювання немає.
У будь-якому разі всі до цього часу оприлюднені коментарі щодо змін, які запроваджуються Законом № 466-IX, ґрунтувалися в основному на законопроєкті №1210, підготовленому до другого читання, і ніхто остаточного тексту проголосованого закону не бачив. Тому про плюси та мінуси остаточно будемо вести мову після появи тексту Закону.