Управління Держпраці у Кіровоградській області роз’яснило порядок дій роботодавців у разі смерті працівника.
Роз’яснюється, що працівник може бути звільнений тільки з підстав, передбачених законодавством. Однак Кодекс законів про працю України не містить такої підстави припинення трудових відносин, як смерть працівника.
Тому в цьому випадку розірвання трудового договору провадиться на підставі норм трудового законодавства з урахуванням положень цивільного законодавства.
У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, а саме видати відповідний наказ, а всі належні померлому працівникові грошові суми виплатити членам його сім’ї або спадкоємцям.
Нагадаємо, що належним чином оформлене свідоцтво про смерть або ж рішення суду є підставою для припинення трудових відносин з померлим працівником. Поки у вас на руках не буде такого документа, розірвати трудовий договір з таким працівником не вийде.
За правилами частини першої ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги по тимчасовій непрацездатності, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входять до складу спадщини.
Отже, невиплачену за життя зарплату працівника за правилами ЦКУ потрібно виплатити членам сім’ї.
При цьому зверніть увагу, що частина шоста ст. 83 КЗпП регулює це питання по-своєму. І нею передбачено, що в разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям. Як бачимо, якщо у ст. 1227 ЦКУ йдеться про виплату зарплати працівника, який помер, членам сім’ї, то в цій нормі вже з’являються не члени сім’ї, а «спадкоємці».
У більшості випадків судова практика вважає, що заробітну плату (у т. ч. грошову компенсацію за не використані померлим дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей) члени сім’ї померлого або оголошеного померлим можуть одержати відразу після відкриття спадщини (у день смерті або в день, з якого особа оголошується померлою), а спадкоємці (не члени сім’ї) — у строк, установлений для прийняття спадщини, тобто через шість місяців з дати смерті (рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі від 11.12.2017 р. № 754/12893/16-ц).
Таким чином, судова практика визнає можливість виплати компенсації за невикористану відпустку членам сім’ї померлого. Основний аргумент: компенсація за невикористані дні відпустки входить до фонду додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5).
У свою чергу, суми зарплати виплачуються членам сім’ї померлого, тому роботодавець також має право виплатити членам сім’ї померлого працівника й компенсацію за невикористану відпустку.
Залишилося тільки з’ясувати, хто ж входить до кола таких осіб. Для цього нам знадобиться СКУ. Відповідно до ст. 3 СКУ сім’ю складають особи, які одночасно:
- спільно проживають;
- пов’язані спільним побутом;
- мають взаємні права та обов’язки.
Якщо за отриманням виплат до вас звернувся член сім’ї померлого, який підходить під вищезгадані вимоги, він повинен надати підтвердні документи. Отже, для отримання виплат померлого родич повинен:
- написати заяву на виплату;
- надати копії підтвердних документів, серед яких:
свідоцтво про смерть працівника або рішення суду;
документи, які підтверджують, що він був членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження (про усиновлення)), копії документів, які підтверджують факт спільного проживання, загального побуту, взаємних прав і обов’язків, кровного споріднення).
Трапляється й таке, що ніхто не звертається за належними померлому виплатами. У такому разі рекомендуємо надіслати на адресу померлого рекомендований лист, щоб повідомити про належні суми працівникові.
Якщо такі дії ні до чого не призвели, у роботодавця є два варіанти:
- зберігати кошти, які належать працівнику, до появи спадкоємців. Списувати суму зарплати не можна;
- звернутися до послуг нотаріуса. Установа як боржник може погасити свій борг шляхом внесення заробітної плати, що належить померлому, на депозит нотаріуса (частина перша ст. 537 ЦКУ, лист Мін’юсту від 12.03.2012 р. № 113-0-2-12/13.1). Підтверджує факт унесення коштів на депозит квитанція, яку нотаріус видає після того, як переконається в надходженні коштів на рахунок.
Трапляються й випадки, коли зарплату померлого вже зараховано на зарплатний рахунок, а потім тільки з’ясувалося, що такий працівник помер. Що ж робити в такому разі? Виходить, що виконати положення частини першої ст. 1227 ЦКУ вже не вийде?
У такому разі повідомте банк про смерть працівника, а він, у свою чергу, повинен закрити рахунок клієнта, щоб не допустити зняття грошей особами, які не мають на це права, адже проконтролювати цей процес ані ви, ані банк вже не можете.
У такому разі ці суми вже входять до складу спадщини померлого й будуть отримані членами сім’ї або іншими особами тільки після прийняття спадщини.