Працівників, робочі місця яких розташовані на прифронтових територіях або в зоні активних бойових дій, не можна звільняти за прогул, якщо вони не змогли дістатися до роботи через об’єктивні обставини.
На цьому наголошують у Держпраці.
Типова ситуація: транспорт не працює, працівника звільнили
Поширений випадок: підприємство розташоване на прифронтовій території, транспортне сполучення зупинене, працівник фізично не може дістатися до робочого місця та відсутній один день. Уже наступного дня роботодавець повідомляє про звільнення за прогул.
Такі дії, за роз’ясненням Держпраці, не відповідають нормам чинного законодавства.
Що передбачає закон
З 14 червня 2025 року діють зміни, внесені Законом № 4412-IX до Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтю 5 якого доповнено спеціальною нормою.
Згідно з нею у період дії воєнного стану працівник, робоче місце якого розташоване на території активних бойових дій і який був відсутній на роботі, не може бути звільнений за прогул (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП).
Важливі нюанси для працівників
Закон водночас передбачає, що:
- час такої відсутності не оплачується;
- цей період не зараховується до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.
Однак ключове — відсутність через воєнні обставини не є підставою для звільнення.
Що це означає для роботодавців і працівників
Для роботодавців це означає необхідність враховувати особливий правовий режим воєнного стану та фактичні умови, в яких перебувають працівники. Для працівників — це гарантія збереження трудових відносин, навіть якщо через бойові дії або зупинку транспорту вони тимчасово не можуть виконувати роботу.
Висновок
Якщо підприємство або робоче місце розташоване на території активних бойових дій, звільнення за прогул у разі вимушеної відсутності є незаконним. У таких випадках роботодавець порушує трудове законодавство, а працівник має підстави для захисту своїх прав.