Відмова або ухилення від обов’язкових медоглядів — підстава для відсторонення роботодавцем працівника від роботи, що передбачено ст. 46 КЗпП.
Схожа норма міститься в ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII, яка дозволяє роботодавцю притягнути працівника, який ухиляється від обов’язкового медогляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язує відсторонити його від роботи без збереження зарплати.
Посилаючись на згадані норми, Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 р. у справі
№ 229/5715/19 доходить висновку про правомірність видання роботодавцем наказу про відсторонення від роботи слюсаря механозбірочних робіт 4 розряду без збереження зарплати до часу надання документів про проходження медогляду.
Обставинами справи було встановлено, що після переведення працівника на роботу за професією слюсаря механозбірочних робіт 4 розряду його направили на обов’язковий попередній медогляд. Адже роботи за цією професією пов’язані із локальними напруженнями переважно м’язів рук і поперекового поясу (Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246).
Проте обхідний лист з висновком про проходження медогляду працівник на підприємство не надав. Згодом підприємство отримало від медичного закладу дублікат направлення та обхідного листа з висновком про проходження медогляду, відповідно до якого працівник був визначений непридатним до роботи слюсарем механозбірочних робіт 4 розряду.
Тому суди дійшли обґрунтованого висновку, що оскаржуваний наказ про відсторонення працівника від роботи відповідав вимогам законодавства.