Національний банк України роз’яснив, що з 28.04.2020 р. встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів. Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон). Декілька засобів масової інформації поширили неправдиву інформацію, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи. І, як нібито наслідок, здійснити звичайні операції – сплатити комунальні послуги, здійснити грошові перекази, сплатити за товари/послуги – буде неможливо. Це не відповідає дійсності.
Законом передбачені такі дві основні вимоги:
– здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
– супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.
Звертаємо увагу, що оновлені вимоги Закону не поширюються на:
– сплату житлово-комунальних послуг, сплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
– сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн;
– перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
– всі готівкові перекази в межах України в сумі до 5 тис. грн;
– зняття коштів з власного рахунку.
Національний банк, постійно комунікуючи з учасниками ринку фінансових послуг, надіслав відповідні роз’яснення банкам та небанківським фінансовим установам листом від 13.04.2020 №25-0006/18603. Регулятор рекомендував їм завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також налаштувати автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.
Національний банк наголошує, що сплата комунальних послуг є низькоризиковою операцією відповідно до проведеної Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Ці операції потребують мінімальної уваги та спрощених заходів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів. Вимоги ст. 14 Закону щодо супроводження переказу коштів інформацією щодо платника та отримувача не поширюється на операції зі сплати комунальних платежів.
Отже, запровадження нових норм Закону з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації мають значно розширити інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.
► ВІД РЕДАКЦІЇ. Ця тема набула актуальності ще й тому, що новою редакцією Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» розширено коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин) за рахунок:
– суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухобліку;
– суб’єктів господарювання, що здійснюють послуги з консультування з питань оподаткування.
Утім, є інформація, що дату набрання чинності Законом хочуть перенести на осінь… Але 28 квітня вже завтра.
Питання практичного застосування Закону ускладнюється ще й тим, що наразі не готова підзаконна нормативна база щодо його застосування, але, як повідомляв НБУ, це питання найближчим часом буде врегульовано. Але поки будьте уважними й зважайте на норми нового Закону.