Відповідно до пп. 14.1.30 ПКУ поняття відокремлені підрозділи з метою оподаткування вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ). Для розділу IV ПКУ вживається у визначенні Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Згідно з п. 1 ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п. 2 ст. 95 ЦКУ).
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (п. 3 ст. 95 ЦКУ).
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (п. 4 ст. 95 ЦКУ).
Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації (п. 5 ст. 95 ЦКУ).
Для цілей розділу IV ПКУ слід враховувати вимоги ст. 64 ГКУ, згідно з якою підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (п. 4 ст. 64 ГКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
Відомості, що містяться в ЄДР, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи – підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (п. 4 ст. 10 Закону № 755).
Отже, відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.
Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в ЄДР.
ЗІР, категорія 116.01
Від редакції. Нагадаємо, що відповідно до пп. 168.4.1 ПКУ податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі — відокремлений підрозділ).
У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку (пп. 168.4.2 ПКУ).
Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п’ятим і шостим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Поняття «відокремлений підрозділ» відповідно до ст. 64 ГКУ податківцями трактувалося ширше ніж у ст. 95 ЦКУ. У ст. 95 ЦКУ йдеться про філії та представництва, а зі ст. 64 ГКУ випливало, що відокремленими підрозділами слід було вважати, наприклад, цехи, що розташовані в іншій територіальній громаді, орендовані приміщення, в яких здійснюється діяльність (див., наприклад, тут чи тут).
Господарський кодекс України 28.08.2025 р. втратив чинність. І про це було відомо заздалегідь, Закон України від 09.01.2025 р. № 4196-IX набрав чинності 28.02.2025 р.
Тож мало б виникнути питання, а чи зміниться щось в питанні сплати ПДФО. Але податківці його не порушували і не порушують. Хоча цю відповідь у ЗІР (див. тут) перевели в нечинні, а відповідь на це ж запитання за текстом уже є іншою, хоча висновок той же (див. тут). Що свідчить про те, що поки що все залишається, як і було (хоча рано чи пізно вже має виникнути питання, чому у відповідях на запитання є посилання на нечинний закон).