1 березня Національна комісія зі стандартів державної мови на своєму засіданні затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, рішення ухвалене на виконання постанови КМУ «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року та вводить у правове поле єдиний офіційний текст правопису.
«Попереду — системна робота: удосконалення перекладів міжнародних актів і acquis ЄС, оновлення словників, уніфікація термінології, розвиток Єдиного глосарія правових термінів і впровадження мовних стандартів у законодавчій діяльності», - зазначив Р. Стефанчук.
Водночас нову редакцію документа поки що не оприлюднено. У Комісії пояснили, що текст набере чинності та буде розміщений на офіційному сайті після того, як уряд визнає такою, що втратила чинність, постанову КМУ «Питання українського правопису» від від 22.05.2019 р. № 437.
У Нацкомісії зазначили, що було вдосконалено структуру правопису, внесено редакційні та технічні виправлення, а також вилучено приклади, пов’язані з державою-агресором. При цьому підкреслюється, що зміни не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.
Нагадаємо, що Верховна Рада 15 січня ухвалила постанову № 14334, яка усуває наслідки радянської русифікації українського законодавства. Йдеться про підвищення мовної якості законів, розвиток українськомовного контенту, протидію проросійським наративам, а також узгодження правничої термінології з правом ЄС.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук як один з авторів проєкту постанови № 14334 про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави представив масштабну ініціативу, покликану усунути наслідки радянської русифікації з українського законодавства.
За його словами, ідея охоплює не лише оновлення термінології, а й розробку унікального національного шрифту, який буде використовуватись у державних документах.
Він підкреслив, що сучасне українське законодавство нерідко виглядає як своєрідна «калька». Формально написане українськими словами, воно, однак, часто базується на логіці та граматичних конструкціях, притаманних російській мові. Такий підхід, за його словами, є проявом русифікації, що залишається помітною в законодавчій практиці.
Основні напрями:
- оновлення правопису (після консультацій із КМУ та науковими інституціями, фіналізація роботи над українським правописом очікується до 1 березня);
- створення правничого глосарія (спільно з мовознавцями та юристами планується розробка єдиної бази термінів українського законодавства, мета якої - позбутися канцеляризмів та русизмів, які десятиліттями вкорінювалися в юридичну практику через радянський вплив).
«Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови», - зазначив Р. Стефанчук.
У проєкті постанови особливий акцент також зроблено на візуальній ідентичності державних документів. Зокрема, у Верховній Раді підкреслили, що неприпустимо використовувати шрифти російського походження, наприклад, Peterburg або Izhitsa, в офіційних актах і на державних відзнаках України.
Таким чином, постанова передбачає розробку та впровадження національного шрифту, що має стати символом суверенітету навіть у графічному виконанні законів.