Під час воєнного стану працівники можуть оформити відпустку без збереження заробітної плати на різний строк залежно від підстав її надання.
- Без обмеження тривалості. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 роботодавець за заявою працівника може надати відпустку без збереження зарплати на будь-який строк протягом воєнного стану. Однак така відпустка надається лише за згодою сторін.
- До 90 календарних днів. Працівники, які виїхали за кордон або мають статус ВПО, мають право на обов'язкову відпустку без збереження зарплати тривалістю до 90 календарних днів. Таку гарантію передбачає ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, і роботодавець не може відмовити в її наданні.
- До 30 календарних днів на рік. За сімейними обставинами чи з інших причин працівник може взяти відпустку без збереження зарплати на строк до 30 к. дн. на рік згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 504. У цьому випадку необхідна згода роботодавця.
- Для окремих категорій працівників. Право на відпустку без збереження зарплати також зберігається для категорій працівників, визначених ст. 25 Закону № 504. Термін такої відпустки залежить від підстав її надання.
Отже, під час воєнного стану відпустка за власний рахунок може становити від 30 до 90 днів або навіть надаватися без обмеження строку, якщо це передбачено законом та погоджено сторонами.